Аделія Бухенбах – власниця цирку, аристократка. Це надзвичайно гарна, заможна, впливова жінка, якій часто доводиться спілкуватися з представниками влади. На початку твору Гавроша Аделія – це холоднокровна, сувора, вимоглива бізнес леді, яка мріє про розкішне життя. Найбільша цінність для неї – це гроші, тому вона використовує людей, дбаючи лише про власні інтереси. ЇЇ головна мета-зробити свій цирк успішним, популярним, щоб він приносив неймовірні прибутки. Вона не зважає на людей, а просто використовує їх, прагне слави та визнання. У мові Аделії відчувається зверхнє ставлення до простих людей, улесливість та манірність у розмові з людьми впливовими.
Действие этого произведения А. Линдгрен разворачивается в маленьком шведском городе. На вилле «Курица» живёт одна, без взрослых, девятилетняя Пеппи, девочка-силач. Вместе с ней живут лошадь и обезьянка. Её мама умерла, а отца — капитана и тоже силача — однажды смыло с палубы волной, и он попал на остров веселья, где стал негритянским королём. У Пеппи есть друзья, брат и сестра Томми и Аника. О времяпрепровождении детей, о бурных фантазиях Пеппи и рассказывается в этой книге. У главной героини очень необычная внешность: это рыжая с веснушками девчонка в огромных, как у Чарли Чаплина, туфлях. На одной ноге — чёрный чулок, на другой — коричневый, на платье нашиты кое-где красные лоскутки. В этом наряде Пеппи очень похожа на клоуна. Да и ведёт она себя примерно так же. Когда её однажды навестил папа Эфроим, она от радости вскочила на кухонный стол, сделала стойку на голове и принялась болтать ногами. И подобная дурашливость проявлялась почти во всём.
Аделія Бухенбах – власниця цирку, аристократка. Це надзвичайно гарна, заможна, впливова жінка, якій часто доводиться спілкуватися з представниками влади. На початку твору Гавроша Аделія – це холоднокровна, сувора, вимоглива бізнес леді, яка мріє про розкішне життя. Найбільша цінність для неї – це гроші, тому вона використовує людей, дбаючи лише про власні інтереси. ЇЇ головна мета-зробити свій цирк успішним, популярним, щоб він приносив неймовірні прибутки. Вона не зважає на людей, а просто використовує їх, прагне слави та визнання. У мові Аделії відчувається зверхнє ставлення до простих людей, улесливість та манірність у розмові з людьми впливовими.