найти еще одно слово, которое Робинзона выжить в экстремальных условиях Изобретательность 2.Смелость 3.Ум 4.Смекалка 5.Настойчивость 6.Упорство 7.Трудолюбие 8.Выносливость 9.?? Если не трудно, укажите строчку в которой вы нашли это слово?)))
В повести А.С.Пушкина "Барышня-крестьянка" рассказывается о барышне Лизе,которая притворялась Акулиной-крестьянской дочерью,чтобы понравиться Алексею-сыну человека,к которому Лизин отец относился с неприязнью,из-за пристрастия того ко всему английскому.Ей Настя-ее горничная.Лиза притворяется необразованной крестьянкой,Алексей учит ее грамоте и приходит в восторг,видя, как она быстро учится. Однажды отец Лизы,выезжая на охоту,не справился с лошадью.Так он попал в дом к Берестовым.Затем Муромский-Лизин отец, приглашает их к себе.Но и на этот раз Настя с Лизой выкрутились из этой ситуации.Лиза уговаривает отца ничему не удивляться и приходит на ужин набеленная и накрашенная,в причудливой одежде.Алексей не узнает ее. Сдружившись,их отцы решают поженить своих детей.Узнав об этом,Алексей приходит в ярость и идет с твердым намерением отказаться от женитьбы,так как ему нравится обычная крестьянка Акулина.Но придя в их дом, он узнает в Лизе свою Акулину,чему несказанно радуется.
Тлумачний словник говорить нам, що "Поезія — художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами". Ось таке сухе, безбарвне пояснення. Та чи пояснює воно суть явища? Напевне, що - ні. Адже поезія, це, перш за все ( хоч як не банально це звучить)- музика душі. Це жива, непідробна емоція, що зачіпає в душі найпотаємніші струни, змушує людскі душі звучати в унісон. Лише пезія передасть смуток і відчай, біль і радість, все те для чого недостатньо простих слів. Нажаль, в сучасному, прагматичному світі лишаєтся так мало місця для поезії. Саме тому, люди, закохані в поетичне слово об'єднуются в клуби люителів поезії. Існує такий клуб і при вільшанській бібліотеці. Третій рік ( від самого заснування) керує клубом любителів поезії та поетів-початківців Слатіна Олена Михайлівна.Пенсіонерка, культпросвітпрацівник в минулому і на заслуженому відпочинку не покладає рук- пише вірші, приймає участь у художній самодіяльності, являєтся позаштатним кореспондентом "Вістей Дергачівщини", гуртує наколо себе таких же не байдужих людей. Різні люди зібралися в клубі- і пенсіонери і школярі і учителі і робітники. Та всіх їх об'єднує любов до поетичного слова. Серед учасників клубу є і такі, що вже мають в своєму доробку видані книги, так наприклад Людмила Федорівна Кійко, що вже видала свою першу книгу для дітей "Золотий онучок". А також є й самвидавчі книги- "Ранкова кава та шум дощу" Сашка мовчана та "Під знаком Діви" Олени Слатіної. Можна ще згадати Олексія Гичку, Грицай Яну, Олену Чорнобай, Анну Мовчан, Надію Федьо,Чепку Альону та інших. І хоч вірші дуже різні за рівнем і, подекуди, ще далекі до досконалості, та є в них головне- справжні, непідробні емоції, жива музика душі. Пропоную читачам ознайомитись з творчість клубчан:
Однажды отец Лизы,выезжая на охоту,не справился с лошадью.Так он попал в дом к Берестовым.Затем Муромский-Лизин отец, приглашает их к себе.Но и на этот раз Настя с Лизой выкрутились из этой ситуации.Лиза уговаривает отца ничему не удивляться и приходит на ужин набеленная и накрашенная,в причудливой одежде.Алексей не узнает ее.
Сдружившись,их отцы решают поженить своих детей.Узнав об этом,Алексей приходит в ярость и идет с твердым намерением отказаться от женитьбы,так как ему нравится обычная крестьянка Акулина.Но придя в их дом, он узнает в Лизе свою Акулину,чему несказанно радуется.