Можно ли считать детали описания интерьера столовой и роскошного обеденного стола в квартире профессора Преображенского художественными деталями? "Собачье Сердце", Булгаков.
Народився в сім'ї шевця. Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним месником — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!» [1]
Закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.
Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947). Був членом ВКП (б) (від 1943 року).
У 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті на вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
XXI-й век подходит к завершению. Алиса Селезнёва – дочь знаменитого биолога космического масштаба! Она мечтает стать членом экипажа в следующей экспедиции отца, цель которой – сбор редких животных со всей галактики для пополнения московского зоопарка. Неугомонная девочка добивается своего и, вместе с папой, его друзьями – гением механики Зелёным и капитаном Полосковым, отправляется навстречу фантастическим приключениям.
Межпланетный корабль «Пегас» доставляет их на Луну. Там профессор Селезнёв неожиданно сталкивается с давнишним товарищем, гигантским археологом Громозекой. Тот рассказывает историю о легендарных Трёх Капитанах, пропавших без вести. Громозека сообщает, что дневники капитанов, находящиеся в музее у доктора Верховцева, хранят бесценную информацию о редких видах животных.
Посещение планеты, где живёт Верховцев, не даёт экспедиции желаемого результата. Сам доктор ведёт себя странным образом, отказываясь показать заветные дневники. Тем не менее, он рассказывает кое-какую полезную информацию и направляет главных героев по нужному следу.
Алисе и команде приходится лететь на восьмой спутник Альдебарана. Дальше будет Пустая планета всего с одним видом живых существ превращаться в кого угодно. На Блуке, населённом ушанами, экипаж «Пегаса» приобретает невидимых рыб, индикатора и ещё восемнадцать неизвестных науке зверей. Самым удивительным оказывается Говорун – последняя, чудом уцелевшая птица, которая умеет летать среди звёзд и разговаривать, как человек. Земляне знакомятся с неприятным, подозрительным типом по имени Весельчак У.
Внезапно говорун начинает вещать голосом одного из знаменитых капитанов. Он рекомендует держать курс на систему Медузы. Охваченные азартом, Селезнёв и сотоварищи продолжают поиск. По пути, приземлившись на Шешинеру, обитатели которой – зелёные человечки, они находят склисса (корову с крыльями). Позже, выручают роботов на планете Шелезяка.
Первая планета системы Медузы повторяет миражи недавно произошедших на ней событий. Алиса и другие члены экипажа видят встречу Весельчака У с Верховцевым, а ещё – один из пропавших капитанских кораблей. Говорун направить «Пегас» к третьей планете.
Много тайн и опасностей хранит последняя планета. Загадка пропажи Капитанов нелегка, но только не для маленькой Алисы. Защита своих друзей галактических героев, арест опасных звёздных пиратов Крыса и Весельчака У – её заслуга. Доктор Верховцев восстанавливает своё доброе имя, а юная космическая путешественница уже готовится к новой экспедиции в составе Трёх Капитанов
Источник: План к рассказу Путешествие Алисы Булычева
Народився в сім'ї шевця. Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним месником — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!» [1]
Закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.
Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947). Був членом ВКП (б) (від 1943 року).
У 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті на вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Объяснение: