Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
В деревенских домах мы часто видим на стенах множество фотографий - в рамках, а часто в одной большой рамке - много разных фотографий. Так было например, у моей бабушки. Там буквально вся жизнь была запечатлена - дети, свадьбы, военные фото, солдатские фото дедушки, погибшего на войне. Вот и получается, что по фотографиям можно восстановить историю народа. В городах такие обычаи наверное, меньше встречаются, в городских квартирах на стенах вешают репродукции картин, фотообои и т.п.
Если не то напиши я исправлю ок?
Объяснение: