Маленький хлопчик Чарлі Бакет живе у бідності. Мешкає він разом зі свою сім'єю (мамою, татом, двома бабусями та двома дідусями) у маленькій дерев'яній хатинці на краю великого міста. Йому раз на рік — на день народження — дарують єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик.
У цьому ж самому місті живе ексцентричний виробник шоколаду Віллі Вонка, який закрив свою фабрику для сторонніх очей після того, як його конкуренти викрали кілька таємних рецептів. І ось, одного дня, газета повідомляє, що Вонка знову відкриває фабрику, але тільки для кількох щасливці: вони повинні знайти п'ять Золотих квитків, які будуть заховані під обгортками п'яти шоколадних батончиків і наприкінці екскурсії всі вони як спеціальний дарунок отримують пожиттєвий запас солодощів. Перші чотири Золотих квитки знаходять: товстий, жадібний хлопець на ім'я Авґустус Ґлуп; дівчина, розбещена батьками, яка намагається бути ідеальною - Верука Солт; дівчина, котра цілий день жує жуйку намагаючись поставити новий всесвітній рекорд, Віолета Бореґард і Майк Тіві, хлопець, який дуже добре розбирається в електроніці. Та дивує собою батьків.
Останнього дня січня, Чарлі йде дуже голодним додому і знаходить в канаві присипану снігом однодоларову банкноту. Він купує два шоколадних батончики і в другому знаходить п'ятий та останній Золотий квиток. Ті люди, які знаходилися у магазині намагалися викупити останній квиток за 50, 100 доларів. Але хлопчині допоміг продавець, який умовив його швидко йти додому, та нікому не віддавати цей квиток. У квитку написано, що екскурсія фабрикою розпочнеться 1 лютого о 10 годині ранку, а також, що він може взяти з собою одного чи двох родичів. Батьки Чарлі вирішили дозволити дідуню Джо, який колись працював на фабриці, піти з ним.
Під час екскурсії фабрикою діти зустрічають умпа-лумпів, расу маленьких людей, які допомагають Віллі Вонці робити різні солодощі. На фабриці всі діти, за винятком Чарлі, не звертають уваги на попередження Вонки і потрапляють по черзі в різні ситуації, які змушують їх покинути фабрику. Під час кожного такого покидання умпа-лумпи співають про них моральну пісню. Оскільки в кінці залишається тільки Чарлі, Вонка вітає його з перемогою і пояснивши реальну причину екскурсії, називає його своїм наступником. Вони летять у великому скляному ліфті до будинку Чарлі, а інші четверо дітей йдуть додому. В будинку, Вонка за є всю родину Чарлі перебратися до нього на фабрику.
1) Что случилось с главным героем рассказа В.П. Астафьева «Фотография, на которой меня нет» после катания с обрыва?
У него обострилась болезнь, очень сильно стали болеть ноги.
2) Почему главный герой не смог сфотографироваться со всеми?
Обострение болезни было очень сильным, и он просто не смог бы дойти до школы.
3)Как отреагировал Санька, когда стало понятно, что главный герой не может попасть в школу на фотографирование?
Сказал, что он тогда тоже не будет фотографироваться.
4)Как к главному герою попала сделанная в школе фотография?
Её отдал учитель, придя в дом к главному герою.
5)Как в селе относились к учителям?
С большим уважением.
6)Как учитель относился к своей работе?
Был очень внимательным к ученикам и старался много сделать для школы.
7) Как бабушка главного героя относилась к учёбе и образованию?
Восхищалась образованными людьми и хотела, чтобы внук тоже стал образованным.
8)Что говорит главный герой о знаниях учителя и деревенских ребят о природе?
Учитель знал очень много, но ребята, выросшие в деревне среди природы, знали что-то такое, чего учитель без них не знал.
9) Как спустя годы главный герой оценивает своего деревенского учителя?
Считает его настоящим учителем, очень достойно делавшим своё дело.
Объяснение:
Я сама уже сделала, у меня проверили, всё правильно)