"Илья Муромец и Соловей Разбойник"
Былина написана очень образным языком,средства художественной выразительности усиливают портреты и красочно передают картину событий.
Эпитеты:"удаленький дородный добрый молодец", "стольный Киев-град","славному городу","ко силушке великоей","славный богатырь"," добром коне ","сыром дубу"," лазоревы цветочки ","волчья сыть","по чисту полю","мужичища-деревенщину "," палату белокаменну"," буйну голову".
Олицетворения:"силушки черным-черно"," дорожка заколодела,замуравела","березы покляпыя","травушки-муравы уплетаются","лесушки приклоняются","с холмы на холмы перамахивать".
Метафоры:"конем топтать ","побил силу","дорожку прямоезжую","пехотою не прохаживал","покрика звериного","травяной мешок"," лук разрывчатый"," гнездышка соловьиного",ествушкой сахарною","питьецом медвяныим".
Сравнения:"А й черным-черно, как черна ворона","похватали как рогатины звериные","как кричит злодей-разбойник по-звериному".
Объяснение:
ответ: Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова, й словосполучення «садок вишневий» є таким самим стереотипом українства, як і «гречкосії», «моя хата скраю» чи «хитрий хохол». «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом. Але популярність має й свої недоліки. Обидва вірші є набагато ґрунтовнішими й цікавішими, ніж те, як ми їх дуже часто трактуємо.
Объяснение::/