Критик Н.Д.Ахрашумов, рассуждая о Штольце, приходит к выводу: а не есть ли Штольц по своему назначению в романе еще один сон Обломова? Сон, в котором Илье Ильичу грезится уже не обломовский мир, ... а мир современнойцивилизации, где Обломов, обратившись в Штольца, со всеми его непостижимыми совершенствами, ездит по делам в Париж и в Швейцарию, успевает в науках, в предпринимательстве, в любви, в искусствах... Соглашаясь с критиком, В.Котельников пишет: "На ту же мысль наводит сам финал и венец всей деятельности Штольца: она находит окончательное успокоение в семейном благополучии, в крымском имении, которое не что иное, как та же Обломовка, только устроенная в новейшем вкусе". Ваше отношение к данной точке зрения? С чем вы согласны, против чего возражаете? Каково ваше отношение к Штольцу? В чем Обломов видит смысл своего существования, свой удел?
Объяснение:
Щастя - найкраща складова нашого життя. Воно робить людей веселішим та спокійнішим, відкритим та сором'язливим, амбіційним.
Для того щоб бути щасливим не потрібно щось робити. Воно є нашою життєвою дорогою. Ми плачемо, встаємо, робимо хороші справи, допомагаємо людям, ревнуємо, заздримо, закохуємось - це все і є щастя. Ми ніколи не зможемо отримати його в окремий момент, чи тоді коли захочемо. Так багато вірять в цей вислів, але не можуть зрозуміти сенс цього слова. Правда в тому, що кращого моменту відчути себе щасливим, не існує. Якщо не зараз, то коли? Здається, що незабаром почнеться життя, але завжди на шляху існує одна проблема, одне незавершене діло, один борг. І якщо ми придивимось, ми побачимо, що ці проблеми безкінечні. З них і створене життя. Це і допомагає нам побачити що дороги до щастю немає. Щастя це і є шлях.
Тому для того щоб бути щасливим, не потрібно, щось робити, потрібно користуватись моментом тут і зараз.