Твір роздум "В чому актуальність твору Р. Д. Бредбері "451 градус за фаренгейтом"
В книзі про суспільство, яке не читає книг, яке живе лише роботою та у всьому шукає задоволення. Пожежники тим і займаються, що виїжджають на виклик аби спалити помешкання з книгами, інколи разом із його власниками. Все у такому тоталітарному суспільстві організовано так, аби ти в усьому постійно шукав веселощів і нічим не переймався. Якщо комусь і потрібно для чогось знати про що там була якась книга, то може взяти збірник коротких змістів і там знайти "вижимку" про що твір. Не знаю, можливо раніше таке було, але мені дедалі частіше трапляютсья люди, які читали книгу з-за того, що просто так треба для чогось. Наприклад, книгу масово обговорюють і аби не відставати. Коли запитуєш враження і оцінку, то у відповідь чуєш щось на зразок: "Ааа, там про чувака, який жив в Парижі, а потім війна розпочалася і він ледь втік звідтам?".
Бредбері написав і опублікував твір у далекому 1953 році. Спочатку у світ вийшов скорочений варіант під назвою "The Fireman" (1951). Дуже дивно, але тенденції до розважальної функції ТБ, тенденції до масовості і спопсованості там вже є. Більше того, мова навіть про інтерактивне ТБ. Як він міг так далеко заглянути в ті часи?
Сюжет сподобався. Оригінально. Дивно, що у нас цей роман не є широко популярним. Хоча більшу частину прослуховування твору (книжки я ще читаю, не спалюю, як у книзі:-) )) переслідували не дуже веселі думки. І все ж фінал швидше дає таки надію. Хоча і не є типовим американським хеппі-ендом.
Счастье- это прежде всего любовь. это самое прекрасное чувство, которое может изменить жизнь человека. любить и быть любимым самая лучшая награда. возьмем пример из рассказа чехова " о любви". чехов считал, что своебразной проверкой жизненных связей между людьми была любовь. в своем рассказе он четко показывает, что за любовь нужно бороться, только тогда обретешь счастье. герои боялись признаться в своих чувствах как окружающим , так и себе. их охватывало чувство страха. поэтому , не поборовшись за свою любовь, они остались несчастны. возьмем пример из бунина " кавказ". здесь так же раскрывается тема любви. герои, охваченные этим прекрасным чувством решили сбежать, ведь у героини был муж, которого она не любила. между ними так же стояла большая проблема. не смотря на то, что они оказались вместе, чувство страха все равно охватывало их, они понимали что во имя своей любви ломали другую. в заключение могу сказать, что все эти писатели ставили превыше всего любовь.любить-значит быть счастливым!
СЧАСТЬЕ для человечества в целом и для каждого человека отдельно искали философы и писатели в течение многих веков. И каждый представлял СЧАСТЬЕ в соответствии со своими наклонами, миропониманием. Но СЧАСТЬЕ одних людей в таком случае может стать несчастьем для других. ... каждый из нас представляет счастье по-своему...)) )
Некоторые находят СЧАСТЬЕ в накоплении денег и вещей, в материальном достатке. Что же, таких людей нетрудно понять: ведь в нашем непрочном мире материальные ценности обеспечивают существование человека.
Некоторые находит счастье в ВЕРЕ хорошо, что в настоящий момент вера вернулась к нам. Человеческая душа находит в ВЕРЕ у БОГА то надежное прибежище, которого не имеет среди окружающего МИРА.
Некоторые считает себя СЧАСТЛИВЫМИ, потому что любят кого-то. Это тоже счастье, потому что в ЛЮБЬВИ раскрывается человек, он становится богаче ДУХОВНО, более чистым, более хорошим и лучшим. Что бы рядом был всегда, тот человек, которого я любишь...) )
СЧАСТЬЕ каждого ЧЕЛОВЕКА зависит от него самого. Следовательно известный афоризм Козьмы Пруткова: "Хочешь быть счастливым, будь им" до некоторой степени оправданный.. ! Любой человек достоин СЧАСТЬЯ.. ! Но оно не приходит само по себе, к нему нужно ИДТИ.. .
Каждый ЧЕЛОВЕК ищет себе счастье.. . И мне кажется, что, как бы трудно не было, нужно радоваться солнечному дню, ощущению здоровья или покоя, тишины и мира в родном жилище, всем этим милым безделушкам, из которых, собственно, и складывается жизнь.. .
СЧАСТЬЕ - это не материальное благо, его должно хватить на всех!
Желаю солнца на земле, И неба нежно-голубого, Любви и радости тебе, И СЧАСТЬЯ самого земного!
Твір роздум "В чому актуальність твору Р. Д. Бредбері "451 градус за фаренгейтом"
В книзі про суспільство, яке не читає книг, яке живе лише роботою та у всьому шукає задоволення. Пожежники тим і займаються, що виїжджають на виклик аби спалити помешкання з книгами, інколи разом із його власниками. Все у такому тоталітарному суспільстві організовано так, аби ти в усьому постійно шукав веселощів і нічим не переймався. Якщо комусь і потрібно для чогось знати про що там була якась книга, то може взяти збірник коротких змістів і там знайти "вижимку" про що твір. Не знаю, можливо раніше таке було, але мені дедалі частіше трапляютсья люди, які читали книгу з-за того, що просто так треба для чогось. Наприклад, книгу масово обговорюють і аби не відставати. Коли запитуєш враження і оцінку, то у відповідь чуєш щось на зразок: "Ааа, там про чувака, який жив в Парижі, а потім війна розпочалася і він ледь втік звідтам?".
Бредбері написав і опублікував твір у далекому 1953 році. Спочатку у світ вийшов скорочений варіант під назвою "The Fireman" (1951). Дуже дивно, але тенденції до розважальної функції ТБ, тенденції до масовості і спопсованості там вже є. Більше того, мова навіть про інтерактивне ТБ. Як він міг так далеко заглянути в ті часи?
Сюжет сподобався. Оригінально. Дивно, що у нас цей роман не є широко популярним. Хоча більшу частину прослуховування твору (книжки я ще читаю, не спалюю, як у книзі:-) )) переслідували не дуже веселі думки. І все ж фінал швидше дає таки надію. Хоча і не є типовим американським хеппі-ендом.
Объяснение: