Изжелта-серый, сверху рыхлый, исподнизу твердый, скрыпучий песок… песок без конца, куда ни взглянешь!
И над этой песчаной пустыней, над этим морем мертвого праха высится громадная голова египетского сфинкса.
Что хотят сказать эти крупные, выпяченные губы, эти неподвижно-расширенные, вздернутые ноздри – и эти глаза, эти длинные, полусонные, полувнимательные глаза под двойной дугой высоких бровей?
А что-то хотят сказать они! Они даже говорят – но один лишь Эдип умеет разрешить загадку и понять их безмолвную речь.
Ба! Да я узнаю эти черты… в них уже нет ничего египетского. Белый низкий лоб, выдающиеся скулы, нос короткий и прямой, красивый белозубый рот, мягкий ус и бородка курчавая – и эти широко расставленные небольшие глаза… а на голове шапка волос, рассеченная пробором… Да это ты, Карп, Сидор, Семен, ярославский, рязанский мужичок, соотчич мой, русская косточка! Давно ли попал ты в сфинксы?
Или и ты тоже что-то хочешь сказать? Да, и ты тоже – сфинкс.
И глаза твои – эти бесцветные, но глубокие глаза говорят тоже… И так же безмолвны и загадочны их речи.
Только где твой Эдип?
Объяснение:
це только половина
Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислюється над тим, що для неї є найважливішим, що їй потрібно понад усе. Тієї миті у свідомості людини відбувається переоцінка цінностей і вона може змінитися. Саме так сталося зі Скруджем, головним героєм повісті "Різдвяна пісня у прозі", автором якої є видатний англійський письменник Чарльз Діккенс.
Твір розповідає про старого жмикрута Скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. Окрім грошей, його ніщо не цікавило. Для нього не існувало жодних моральних цінностей. Скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. Гроші стали сенсом його життя. Проте події Різдвяної ночі назавжди змінили Скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.
Життя Скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з Духами Різдва і після неї. Саме Духи, що з'явились перед Скруджем святкової Різдвяної ночі, до йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало упродовж довгих років гонитви за багатством.
Особисто на мене повість справила неабияке враження. Вона до мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. Варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. Я всім раджу прочитати чудовий твір Чарльза Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.
Будущее стало далеким и доступным для разных людей, страны сдружились и работают сообща , стали вести спокойную размеренную жизнь. Человечество открывает новые двери в науку и космос. Медицины нет, появилось лекарство от всех болезней
Объяснение:
Углубляйтесь в фантастику