Як відомо, романтизм з’явився в Німеччині. Цьому сприяла філософська та творча спадщина енських романтиків (А. і Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, И. Фіхте, Новаліс та ін.), які вже в 1790-х роках заклали засади нового напряму й почали розробляти його принципи. Передумовами виникнення німецького романтизму вважають діяльність поетичного угруповання «Буря й натиск». Також на розвиток німецького романтизму вплинула творчість И. В. Ґете та Ф. Шиллера, яких уважають митцями, що поєднали у своїй спадщині різні літературні напрями й течії — класицизм (веймарський), просвітницький реалізм, сентименталізм і преромантизм. У німецькому романтизмі виокремлюють чотири етапи.
Перший етап (1795-1806) представлений творами енських романтиків і Ф. Гельдерліна. У цей час зародилася рання (філософська) течія романтизму.
Другий етап (1806-1815) німецького романтизму припадає на період нашестя війська Наполеона в європейські країни. Німеччина теж опинилася під владою Наполеона, що викликало національний спротив і як наслідок — звернення до міфології та фольклору. Рідна культура й мова стали своєрідним засобом боротьби проти навали чужинців. На цьому етапі також велику культурну діяльність проводили вчені-філологи й збирачі народних казок і легенд — брати Я. і В. Ґрімм, поет Й. фон Ейхендорф, драматург і прозаїк Г. фон Клейст.
На третьому етапі (1815-1830) формується гротескно-фантастичний романтизм, представлений творчістю Е. Т. А. Гофмана.
Протягом четвертого етапу (1830-1848) розвивалися різні тенденції, виникли угруповання, діяльність яких була зумовлена демократичними процесами підготовки до Німецької революції 1848 р. До цього періоду належить пізня творчість Г. Гейне.
Романтизм у Німеччині проявився не тільки в художній літературі, а й у музиці (Р. Вагнер), і у філософії (Ф. Ніцше)
Объяснение:
Народна пісня — це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу.
Пісня іде поруч з людиною все життя. В ній найповніше виявилась душа народу. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. Наприклад, з гімном П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном незалежної України. У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги.
Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків любов до рідного слова й рідної землі.
Народна пісня — це вираження духовних цінностей людей.
Вроде нормально..
Мальчик 11 лет из бедной деревенской семьи. Худой от постоянного недоедания. Одинокий, диковатый, скромный и очень ученик. Живёт отдельно от семьи, по которой очень тоскует. Честный, мужественный, смелый, упорный с сильным характером. Несмотря на голод и отсутствие денег, учёбы в школе не бросает, старается оправдать доверие семьи. Самостоятельный и умный не по годам. Гордый, не жалуется и не принимает еду от учительницы, желающей
"...Так, в одиннадцать лет, началась моя самостоятельная жизнь..."
"...Я пошел в пятый класс в сорок восьмом году..."
"...тощий диковатый мальчишка с разбитым лицом, неопрятный без матери и одинокий, в старом, застиранном пиджачишке на обвислых плечах, который впору был на груди, но из которого далеко вылезали руки; в перешитых из отцовских галифе и заправленных в чирки марких светло-зеленых штанах со следами вчерашней драки. Я еще раньше заметил, с каким любопытством поглядывает Лидия Михайловна на мою обувку. Из всего класса в чирках* ходил только я. Лишь на следующую осень, когда я наотрез отказался ехать в них в школу, мать продала швейную машину, единственную нашу ценность, и купила мне кирзовые сапоги..." (*чирки - обувь)
"...от стыда и неловкости за себя я еще глубже запахивался в свой кургузый* пиджачишко..." (*кургузый - короткий, тесный)
Главный герой хорошо учиться в школе, за исключением французского языка. Мальчик хорошо знает грамматику французского языка, но у него плохое произношение:
"...С французским у меня не ладилось из-за произношения. Я легко запоминал слова и обороты, быстро переводил, прекрасно справлялся с трудностями правописания, но произношение с головой выдавало все мое ангарское происхождение вплоть до последнего колена..."
Объяснение: