1.Что представляет собой больница, в которую приезжает юный врач? Почему такой безысходностью веет от этих мест?
2. Перед каким выбором предстает юный врач, когда в больницу привозят попавшую в мялку девушку? Почему он не идет на поводу у опытных акушерок и фельдшера, а принимает самостоятельное решение?
3. Как чувствует себя врач после операции? Меняется ли его взгляд на себя? Почему он, не уверенный в благополучном исходе операции, успокаивается?
4. Каков портрет выздоровевшей крестьянки? Какой вы увидели девушку в финале рассказа? Опишите ее лицо, одежду. Какие цвета вновь вступают в борьбу? Какой цвет побеждает?
рассказ М.А.Булгакова "Полотенце с петухом"
тарас шевченко завжди з особливою любов’ю ставився до своєї неньки-україни. саме це особливе ставлення до батьківщини відбилось на творчості видатного письменника. великий кобзар цікавиться не лише майбутнім україни, а й минулим. він знає, що минуле у його батьківщини було величне. а якщо створити поезії про минулі успіхи українців, то це , на думку письменника, збудити патріотичні почуття і у його співвітчизників. в творах «іван підкова», «», «гамалія» автор оспівує силу духу нашого народу, його мужність та здатність до боротьби. цими творами автор проголошує думку про те, що не варто забувати своє героїчне минуле.
як боліло серце письменника за долю україни, за її майбутнє, про що говорять рядки «україно, україно! серце моє, ненько! як твою долю, заплаче серденько! ». свої патріотичні ідеї шевченко відтворював у творах «і мертвим, а живим», «сон», «тарасова ніч» та багатьох інших. трепетні почуття мав кобзар до батьківщини. чого варті лише його слова: «нема на світі україни, немає другого дніпра! ». тарас шевченко – справжній патріот, який захоплюється своєю країною, співчуває їй, виборює для неї право на ліпше життя, поневіряється разом з нею.