Ригве́да» (санскр. ऋग्वेद, ṛgveda IAST, «веда гимнов») — собрание преимущественно религиозных гимнов, первый известный памятник индийской литературы на ведийском языке. «Ригведа» входит в число четырёх индуистских религиозных текстов, известных как Веды. «Ригведа» была составлена, видимо, около 1700—1100 гг. до н. э. и является одним из древнейших индоарийских текстов и одним из древнейших религиозных текстов в мире. Самыми древними частями (мандалами) «Ригведы» считаются II—VII[1]. Веками она сохранялась только в устной традиции и впервые записана была, вероятно, только в раннем Средневековье[2]. «Ригведа» — наиболее древняя и значительная из Вед, ценный источник для изучения древнеиндийской истории и мифологии. В 2007 году ЮНЕСКО включило «Ригведу» в реестр «Память мира».
1.Свадьба Фетіди і Пелея, суперечка про золотом яблуці
2.Афродіта допомагає Парису вкрасти Олену
3.Об'явленіе Троянської війни
4.Ссори між богами, кожен встає на певну сторону, шахраює заради перемоги свого боку
5.Патрокл йде в бій, вбиває Сарпедона, але і сам вмирає
6.Ахілл в люті, на наступний день сам виходить на поле бою, вбиває безліч людей, в тому числі і Гектора, сина царя Пріама
7. При приходить до Ахілла і просить віддати йому тіло сина, Ахілл зглянувся над старим
8. У наступній битві один з братів Гектора вбиває Ахілла
9.Грекі вдають, що відступають і залишають величезного дерев'яного коня, троянці вважають це подарунком і вносять його в місто
10.Война закінчена