Збірка Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання» охоплює написане у 1923–1927 роках. Ці твори, сповнені психологічної напруги і незвичайного поетизму, — про дорослішання і дружбу, про відвагу і страх, про кохання і втрати, про війну і смерть, про відчайдушні пошуки сенсу життя… У характерному «телеграфному» стилі Гемінґвей фіксує довколишні події, часто не промовляючи про головне. Але місткі і несподівані деталі та óбрази створюють настільки особливу атмосферу, що в цих лаконічних, сміливих та витончено експресивних текстах автор постає перед нами як майстер короткої прози.
Жила - была снежная каралева она была не так уж добра ей хотелось сделать что-то плохое ...однажды она увидела маленького мальчика за окном с сестрой. захотелось ей мальчика привлечь были у неё много новогодних игрушек из стёкла поехала в город .подарила мальчику самый ей дорогой подарок из стекла.Ему он не понравился Разбил! закричала она. Ах ты мальчик ты у меня заплатешь за лош. адь хрустальную ответила снежная Каралева мальчику. снежная каралева взела мальчика за руку ,но ей помешала сестрёнка мальчика.Повезла она с силой мальчика к себе в хрустально- стекляный мир и сделала его и его сердце хрустальным сестра не смогла мальчика Ваню . КОНЕЦ
Для начала давайте рассмотрим,что для большинства представляет справедливое общество.Справедливостью является понятие о должном,значит общество,содержащее в себе требование соответствия деяния и воздания мы и хотим видеть. Теперь,давайте найдем изъяны, которые не соответствуют вышеуказанными нами пунктам. Чем они отличаются? В большинстве своём люди алчные и жестокие существа,так что нужно искать путь,для избавления этих стереотипов. Какой же именно путь выбрать? Ведь распространение собственного мнения может не подержаться окружающими, да и "вживую" это делать достаточно сложно. Должны подкрепиться более влиятельные силы,для сильнейшего натиска на общественную мораль. Как же их завлечь? Вот тут то нам и понадобиться действие "вживую". Дальнейшие последствия,это дело времени. Но от такого развития событий,не стоит ожидать чего-то серьезного,ведь общество несет собой идею,и пока оно само ее не поменяет,ничего не изменится.
Збірка Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання» охоплює написане у 1923–1927 роках. Ці твори, сповнені психологічної напруги і незвичайного поетизму, — про дорослішання і дружбу, про відвагу і страх, про кохання і втрати, про війну і смерть, про відчайдушні пошуки сенсу життя… У характерному «телеграфному» стилі Гемінґвей фіксує довколишні події, часто не промовляючи про головне. Але місткі і несподівані деталі та óбрази створюють настільки особливу атмосферу, що в цих лаконічних, сміливих та витончено експресивних текстах автор постає перед нами як майстер короткої прози.