Маленький принц герой великої казки А. де Сент-Екзюпері.Дорослі не вміють любити, дружити, жаліти, радіти. Через це вони «не знаходять того, що шукають». А щоб знайти, потрібно знати всього два секрети (їх відкриває героєві Лис, який навчив маленького принца мистецтву дружби): «зірко одне лише серце», «ти завжди у відповіді за всіх, кого приручив». Дітям дано інстинктивне розуміння цих істин. Саме тому Льотчик, чий літак зазнав аварію в пустелі, приречений на смерть від спраги, якщо не полагодить свою машину, знаходить в маленькому принці друга, який позбавляє його від самотності і стає для нього тією водою, «яка буває потрібна і серцю». У маленького принца добре серце і розумний погляд на світ. Він працьовитий, вірний у любові і відданий у почуттях. Тому життя маленького принца наповнена змістом, якого немає в житті короля, честолюбця, п'яниці, ділової людини, ліхтарника, географа, - тих, кого герой зустрів у своїй подорожі. А сенс життя, покликання людини - в безкорисливій любові до тих, кому він потрібен. І маленький принц повертається до себе на астероїд, щоб піклуватися про свою єдиною Розі, яка без нього загине.Що ж про особисту зустрічі з маленьким принцом (я б хотів (а) зустрітися з ним). За багатьма причинами.По перше він дуже загадковий, мрійливість хлопчик з тверезим розумом, чистою душею! По друге його світлі почуття-що те незвичайне, так віддане вірити в любов не кожному до душі.По третє він просто запав мені до душі.Адже такий хлопчик-це щось надзвичайне!Але все ж таки якби я зустрілася з маленьким принцом я б хотів(ла)перейняти його високі моральні якості насамперед.Як би пройшла ця зустріч незнаю,про це я можу тільки мріяти!
А сказка "Царевна Лягушка"Она учит нас многим хорошим качествам. В первую очередь добру и состраданию. Иван-царевич по дороге в Кощеево царство сохраняет жизнь многим животным: медведю, зайцу, селезню, щуке. А ведь он был голоден! Другой бы на его месте, не задумываясь, полакомился зайцем или щукой. А Ивану-царевичу стало их жалко. Он, наверное, подумал, что у них есть дети или мамы с папами, и и тех и других. Зато зло, считает Иван-царевич, необходимо истреблять. Поэтому он без всякого сожаления расправился со злодеем Кощеем Бессмертным. В то, что животные, которых главный герой не стал убивать, в нужную минуту приходят ему на также вложен тайный смысл — на добро отвечают добром, или, как говорят еще ты тебе. «Сказка о Царевне-лягушке» учит быть снисходительным к другим и самокритичным по отношению к себе. Жены старших братьев, как и сами братья, насмехаются над Царевной-лягушкой, считают ее недостойной себя.