Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.
Жил был маленький мальчик. Очень он любил свой маленький садик, приходил туда часто. В нём жили очень много растений и животных : ежики, розы, воробьи, кусты ежевики , а один раз к нему в садик из леса пришёл волк! Но речь пойдёт не о волке, а о мальчике. Зашёл он как - то раз в свой сад и увидел, что пчела села на его любимую розу. Крутится пчела вертится, да на другую розу. - Интересно, а роза с пчелой дружат? Они же совсем разные: пчела летает, роза стоит. И в правду, пчела мирно беседовала с розой. - Тебе не больно, роза? говорила пчела. - Нет, мне даже очень приятно! Мальчик улыбнулся . Он решил пойти в самый конец садика А в конце садика, высыхал один тюльпан, а другой , молодой стал ему " сочувствовать ", тоже сохнуть. Почему высох молодой тюльпан? Потому - что он поделился своей влагой с своей любимой мамой. Тюльпаны стояли как в обнимку. Сейчас этот мальчик директор школы, и досих пор старается общаться с людьми, как ему показали звери и растения .
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.