«ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ» АНАЛІЗ «Шпага Славка Беркути» аналіз твору Ніни Бічуя — тема, ідея, жанр, проблематика, композиція, головні герої «Шпага Славка Беркути» аналіз Тема «Шпага Славка Беркути «: Розповідь про чотирьох розумних підлітків, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті. Ідея «Шпага Славка Беркути»: Пошук свого шляху у житті. Головна думка — життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті. Жанр: Психологічна повість. Композиція «Шпага Славка Беркути» Експозиція: Пізнання ціни дружби. Зав’язка: Знайомство з головними героями повісті. Розвиток дії: Навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка та Лілі. Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою, вирок – підтримка класу +байдужіть Юлька. Розв’язка: Усе ніби так так гарно. Як у казці. Судили — вибачили — помилилися… Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. Сюжетні лінії «Шпага Славка Беркути»: Життя кожного з чотирьох підлітків. Дружба-протистояння Славка і Юлька. Любовний трикутник Юлько – Лілі – Славко Часо р: Львів; зима Проблематика «Шпага Славка Беркути» Формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. Змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. Самореалізація дитини. Стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). Діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. Морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та ін.). Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Л. Н. Андреев поднимает в своем небольшом рассказе «Кусака» тему милосердия, сострадания. Изображая жизнь собаки, писатель заставляет людей задумываться над последствиями своих поступков, учит их человечности, милосердному отношению к людям. Тема сострадания раскрывается в рассказе через образ Кусаки, изменившихся условий ее жизни с приездом летом дачников, отношения людей к бездомному существу. Часто люди обижают наиболее беззащитных. Например, один пьяный грязную и некрасивую собаку, но, когда та легла перед ним на спину, чтобы ее поласкали, пьяный человек «вспомнил все обиды, нанесенные ему добрыми людьми, почувствовал скуку и тупую злобу и с размаху ткнул ее в бок носком тяжелого сапога» . Кусака «нелепо кувыркалась, неуклюже прыгала и вертелась вокруг самой себя» , и эти действия собаки вызывали настоящий хохот у дачников, но люди не замечали «странной мольбы» в глазах собаки. Городская жизнь не согласуется, по мнению дачников, с дворовой собакой, поэтому внешне добрые люди остаются безучастными к дальнейшей судьбе Кусаки, остающейся одной на даче. И даже гимназистка Леля, так любившая собаку и просившая у матери взять ее с собой, «на вокзале… вспомнила, что не простилась с Кусакой» . Ужасен и страшен вой обманутой в который раз собаки. «И тому, кто слышал этот вой, казалось, что это стонет и рвется к свету сама беспросветно-темная ночь, и хотелось в тепло, к яркому огню, к любящему женскому сердцу» . В погоне за удобствами, материальными ценностями люди забыли о самом важном: о добре, сострадании, милосердии. Поэтому поднятая в рассказе «Кусака» тема сострадания актуальна. Человек должен задумываться над последствиями своих поступков, защищать обездоленных, всему этому и учит читателя произведение русского писателя Леонида Николаевича Андреева.
Л. Н. Андреев поднимает в своем небольшом рассказе «Кусака» тему милосердия, сострадания. Изображая жизнь собаки, писатель заставляет людей задумываться над последствиями своих поступков, учит их человечности, милосердному отношению к людям. Тема сострадания раскрывается в рассказе через образ Кусаки, изменившихся условий ее жизни с приездом летом дачников, отношения людей к бездомному существу. Часто люди обижают наиболее беззащитных. Например, один пьяный грязную и некрасивую собаку, но, когда та легла перед ним на спину, чтобы ее поласкали, пьяный человек «вспомнил все обиды, нанесенные ему добрыми людьми, почувствовал скуку и тупую злобу и с размаху ткнул ее в бок носком тяжелого сапога» . Кусака «нелепо кувыркалась, неуклюже прыгала и вертелась вокруг самой себя» , и эти действия собаки вызывали настоящий хохот у дачников, но люди не замечали «странной мольбы» в глазах собаки. Городская жизнь не согласуется, по мнению дачников, с дворовой собакой, поэтому внешне добрые люди остаются безучастными к дальнейшей судьбе Кусаки, остающейся одной на даче. И даже гимназистка Леля, так любившая собаку и просившая у матери взять ее с собой, «на вокзале… вспомнила, что не простилась с Кусакой» . Ужасен и страшен вой обманутой в который раз собаки. «И тому, кто слышал этот вой, казалось, что это стонет и рвется к свету сама беспросветно-темная ночь, и хотелось в тепло, к яркому огню, к любящему женскому сердцу» . В погоне за удобствами, материальными ценностями люди забыли о самом важном: о добре, сострадании, милосердии. Поэтому поднятая в рассказе «Кусака» тема сострадания актуальна. Человек должен задумываться над последствиями своих поступков, защищать обездоленных, всему этому и учит читателя произведение русского писателя Леонида Николаевича Андреева.
«ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ» АНАЛІЗ «Шпага Славка Беркути» аналіз твору Ніни Бічуя — тема, ідея, жанр, проблематика, композиція, головні герої «Шпага Славка Беркути» аналіз Тема «Шпага Славка Беркути «: Розповідь про чотирьох розумних підлітків, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті. Ідея «Шпага Славка Беркути»: Пошук свого шляху у житті. Головна думка — життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті. Жанр: Психологічна повість. Композиція «Шпага Славка Беркути» Експозиція: Пізнання ціни дружби. Зав’язка: Знайомство з головними героями повісті. Розвиток дії: Навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка та Лілі. Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою, вирок – підтримка класу +байдужіть Юлька. Розв’язка: Усе ніби так так гарно. Як у казці. Судили — вибачили — помилилися… Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. Сюжетні лінії «Шпага Славка Беркути»: Життя кожного з чотирьох підлітків. Дружба-протистояння Славка і Юлька. Любовний трикутник Юлько – Лілі – Славко Часо р: Львів; зима Проблематика «Шпага Славка Беркути» Формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. Змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. Самореалізація дитини. Стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). Діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. Морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та ін.). Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.