Цей поділ доволі умовний, оскільки є всі підстави вважати, що, наприклад, полковника Шрама Пантелеймон Куліш міг змалювати на основі даних про реальну історичну постать — полковника Шрамка.
На користь цього свідчить перша, чорнова назва повісті — «Сотник Шрамко и его сыновья», існування реальної історичної постаті — полковника паволоцького полку Шрамка, який за деякими даними, невдовзі після Визвольної війни Богдана Хмельницького заснував свій хутір (зображений у романі) на Лівобережжі, який пізніше виріс у сучасне смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області. Це село у якому народився і провів перші роки свого життя український гетьман Павло Полуботок (на хуторі Полуботівка).
Один з представників роду Шрамків служив пізніше при гетьмані Івані Мазепі, інший — воював у складі військ УНР, Петра Врангеля і Антона Денікінав часи Громадянської війни 1917–1921 рр. в Україні.
Також із хронік того часу довідуємось, що: Шрамко Юсько Степанович став писарем полковим. Отаман сотенний (1638-?) Кузьма Черевань став козаком сотні Корчовського (1649).
Центральним у романі є образ соціальних низів, черні (звідси й назва «Чорна рада»). Це узагальнений демократичний образ українського народу — запорозьких козаків, міщан, селян тощо… Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, — Брюховецький, Васюта, Вуяхевич — позначені владою й користолюбством, зажерливістю й підступністю. Автор ставиться до них з неприхованою антипатією:
Зима – это самое волшебное время года. Зимой весь мир преображается. Как будто волшебник из сказочной страны спустился в наш мир и укутал города белоснежным покрывалом. Бывает, идешь по улице, а вокруг все белым бело, на ярком солнце искрится белоснежный, чистый снег. Все деревья, вторя зимней природе, становятся белыми. На их, когда-то коричневых, ветках порхают зимние птички, снегири и синицы. Они нам кажутся издалека пушистыми шариками, прыгающими с ветки на ветку. На зимнем окне за одну ночь появляются волшебные прекрасные узоры. Эти узоры, всегда разные, создают ощущение того, что к нам в мир прокрался магический художник, раскрашивающий наши дома. На солнце узоры тают, но ночью они появляются снова. Так усердно работает зимний художник! Зимой создается ощущение сказочности также благодаря Новому Году. Новый Год – это главные праздник для всех людей. Символами Нового Года являются Дед Мороз и его внучка Снегурочка. Всю зиму эти персонажи не покидают нас, заставляя верить в волшебство и в сказку. Зимой хочется верить в сказочные силы. И волшебница зима доказывает нам это своей прекрасной природой. Все радуются зиме, пусть даже это и самое холодное время года.
Отзыв - жанр самостоятельного высказывания о художественном произведении на основе эмоционального переживания прочитанного, описание настроения, вызванного произведением. Отзыв дает самую общую характеристику работы без подробного анализа. Отзыв о произведении художественной литературы имеет такой общий план:
* Название, автор. * Тема и основная мысль произведения. * Где и когда происходят события, изображенные в произведении? * Какие места в книге справили на вас наибольшее впечатление? * Кто из героев особенно понравился и чему? * Язык произведения (что запомнилось, показалось необыкновенным, оригинальным, интересным) . * Чем обогатила вас книга, которые раздумья вызвала? * Какую роль сыграли иллюстрации, предисловие, послесловие для лучшего понимания произведения?
Цей поділ доволі умовний, оскільки є всі підстави вважати, що, наприклад, полковника Шрама Пантелеймон Куліш міг змалювати на основі даних про реальну історичну постать — полковника Шрамка.
На користь цього свідчить перша, чорнова назва повісті — «Сотник Шрамко и его сыновья», існування реальної історичної постаті — полковника паволоцького полку Шрамка, який за деякими даними, невдовзі після Визвольної війни Богдана Хмельницького заснував свій хутір (зображений у романі) на Лівобережжі, який пізніше виріс у сучасне смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області. Це село у якому народився і провів перші роки свого життя український гетьман Павло Полуботок (на хуторі Полуботівка).
Один з представників роду Шрамків служив пізніше при гетьмані Івані Мазепі, інший — воював у складі військ УНР, Петра Врангеля і Антона Денікінав часи Громадянської війни 1917–1921 рр. в Україні.
Також із хронік того часу довідуємось, що: Шрамко Юсько Степанович став писарем полковим. Отаман сотенний (1638-?) Кузьма Черевань став козаком сотні Корчовського (1649).
Центральним у романі є образ соціальних низів, черні (звідси й назва «Чорна рада»). Це узагальнений демократичний образ українського народу — запорозьких козаків, міщан, селян тощо… Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, — Брюховецький, Васюта, Вуяхевич — позначені владою й користолюбством, зажерливістю й підступністю. Автор ставиться до них з неприхованою антипатією:
Объяснение: