Одиссей-легендарный царь Итаки,принимал участие в Троянской войне,благодаря его изобретательности ,Троя получила в подарок знаменитого "коня",что решило исход войны.
Одиссей любящий муж и отец,возвращение с войны заняло 10 лет скитаний по миру.Он пережим множество приключений,которые оттягивали радость встречи с родными.Смелый и опытный воин,мудрый полководец,мужественный воин,Одиссей свей изобретательностью,хитростью,умом и выходом из любой ситуации победителем.
Эпический герой-всесторонне развитая личность-отличный мореход,полководец ,обладающий ораторским даром,умелый торговец,охотник,добрый хозяин и справедливый правитель.Одиссей-это вечный искатель истины и неутомимый путешественник.Натура противоречивая-бывал жестоким,жадным,обманывал,но Одиссей-это патриот своей родины,уважающий богов и ищущий новые стороны бытия.
Объяснение:
ответ: Одиссей-легендарный царь Итаки,принимал участие в Троянской войне,благодаря его изобретательности ,Троя получила в подарок знаменитого "коня",что решило исход войны.
Одиссей любящий муж и отец,возвращение с войны заняло 10 лет скитаний по миру.Он пережим множество приключений,которые оттягивали радость встречи с родными.Смелый и опытный воин,мудрый полководец,мужественный воин,Одиссей прославился свей изобретательностью,хитростью,умом и выходом из любой ситуации победителем.
Эпический герой-всесторонне развитая личность-отличный мореход,полководец ,обладающий ораторским даром,умелый торговец,охотник,добрый хозяин и справедливый правитель.Одиссей-это вечный искатель истины и неутомимый путешественник.Натура противоречивая-бывал жестоким,жадным,обманывал,но Одиссей-это патриот своей родины,уважающий богов и ищущий новые стороны бытия.
Відповідь:
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Пояснення:
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».