Объяснение:
«Міщанин-шляхтич» — цікава, легка, смішна і в той же час відверто сатирична п’єса відомого світового комедіанта Мольєра. У ряді своїх творів Жан-Батист висміює одне з характерних явищ суспільного життя того часу: прагнення буржуазії до дворянських титулів, привілеїв, манер. І саме в п’єсі «Міщанин шляхтич» автор якнайширше розкрив і виклав цю тему, що й стало першопричиною неймовірної популярності даного твору, який не втрачає своїх прихильників ще і в наш час. Але цей твір не зовсім простий, адже сміх читача ґрунтується на різних вадах і недоліках тогочасного суспільства. Тому потрібно задуматись: над чим сміється Мольєр, і що він висміює.
Мабуть, основною причиною для сміху є прагнення головного героя, пана Журдена, потрапити до дворянських лав. І саме це бажання обумовлює його дивну, безглузду поведінку. Для того, щоб бути хоч трохи схожим на «справжніх панів», Журден вдається до необдуманих і комічних вчинків. Спочатку він наймає вчителів, які його навіть не збираються чомусь навчати, а просто безсоромно лізуть до нього в гаманець. Вчитель музики відверто заявляє: «Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія — удавати із себе галантного шляхтича — просто скарб для нас!» — тобто перед цими людьми стоїть лише одна мета: вторгувати більше грошей для себе. Вражає те, що ці, так звані «вчителі», зовсім некомпетентні у своїй справі, адже урок філософії, наприклад, закінчується редагуванням любовної записки, а не вивченням законів логіки, естетики чи фізики. Але нашого пана це не дивує, він отримує задоволення вже від того, що починає розрізняти поезію і прозу. Наступним, не менш комічним вчинком є замовлення нового «аристократичного» костюму, який викликає лише сміх у його родини, та Журдена це зовсім не турбує, він впевнений, що в такому одязі він стає на крок ближчим до своєї омріяної мети. Для того, щоб повністю викрити дрібнобуржуазні звичаї, Мольєр ще більше насичує й ускладнює основний сюжет: Журден, у всьому перейнявши звички дворян, вирішує, за прикладом придворних, доглядати за справжньою маркізою Доріменою. Це не виходить у нього без до Доранта, який, як і кожен інший з оточення панича, у такий іб намагається лише спустошити його кишеню. Кульмінацією твору є відмова Журдена в одруженні своєї доньки з хлопцем недворянського роду. Але молоді знаходять із цього вихід, коханий Люсіль придумує легенду про Журденового батька-дворянина й посвячує його у хоч і міфічного, але шляхтича.
Отже, автор у цій п’єсі сміється з найбезглуздішого людського бажання: видавати себе не за того, ким ти є насправді і, звичайно, з методів та процесу досягнення цієї нерозумної мети.
Это на первый
Объяснение:
Ася - молодая, привлекательная девушка. Она родилась от связи барина со своей горничной. Воспитывалась матерью, и лишь после ее смерти девушку взяли в барский дом на правах его родной дочери. Она не может свыкнуться со своим новым положением, бросается из крайности в крайность. Ася не привыкла к барскому окружению, ведет себя скованно и робко. Это чистая и светлая девушка, искренняя и добрая. Она полюбила господина Н. Н., который не принял ее чувств, и она навсегда исчезла из его жизни.
Господин Н. Н. - в повести «Ася» герой, от лица которого идет повествование. Это спокойный, уравновешенный человек, бесконфликтный, и, можно сказать, бесхребетный. Для него во всем важно спокойствие и гармония. Он боится любого вторжения в свою жизнь, главное для него – душевный комфорт. Ему понравилась девушка Ася, он даже влюбился в нее, но, когда наступил решающий момент, когда он должен был сделать выбор, господин Н. Н. трусливо смалодушничал. До конца жизни так и не испытал полноценного счастья.
Гагин - герой, который занимается воспитанием своей сестры. Состоятельный человек, мечтает всерьез заняться живописью, сожалеет, что упустил много времени. Горячо любит свою сестру, хочет, чтобы у нее было счастливое будущее. Узнав, что Ася влюблена в Н. Н., Гагин, прямодушный и честный человек, пришел к нему узнать, как сам Н. Н. к этому относится. Ему не безразлична судьба Аси, и он старается уберечь ее от разочарований.
Фрау Луизе - Пожилая женщина, вдова, добрая и простая. Ася завела с ней знакомство, и часто ее навещает. В доме у фрау Луизе, Ася назначила встречу Н. Н. Из ее рассказа Н. Н. узнал, что Ася передала ему записку, которую должна была вручить лишь в том случае, если Н.Н. сам зайдет к вдове бургомистра.