Случай который перевурнул мою жизнь.
Пожилой интелегентный офицер показался мне балу очень милым и вежливым человек.Очень гуманный и отвёрнутым от жестокости.Я видел как он оберегает свою дочь и понимал,что он очень заботлив.Я думал,что он такой всегда.Но к сожалению после бала всё изменилось.Я увидел насколько он жесток,груб и абсолютно не милосерден.Я избивал людей с других.Он отвратительно обращался с бедным,ни в чём невиноватым человеком.Он приказывал своим подчинённым жестоко избивать его.В это время он даже не двинулся.В глазах офицера не было ничего.Они были каменные.На его лице не было даже сострадания.
Вот как первый взгляд может быть обманчив.Ведь в начале я думал,что он человек с большой буквы.Что он принципальный,честный офицер.Который может проявить милосердие и сострадание.Но после бала я увидил какой он жестокий и грубый.И вся любовь к его дочери мигом
Відповідь:
Благородство визначається на межі підкірки свідомості. Як і погляд, і постава тощо. Взагалі, скороминущого погляду часто достатньо, щоб визначити людину. Відчути хвилю впевненості і чистоти. Ось пишу і думаю – благородний. Відразу переді мною людина з гордою поставою, аристократичною посадкою голови. Гострий розумний погляд, хвиля впевненості в будь-якому слові і будь-якій дії. Тобто одно благородна людина – це людина, впевнена у собі і любляча своє оточення, людина, яка як би віддає себе йому; це та людина, яка не зрадить, до пояснить, людина, яка для інших віддає більше, ніж отримує сама.
Благородство – готовність жертвувати собою, здатність ставити щось вище особистих бажань. Благородна людина – це шляхетна людина з якимось внутрішнім стрижнем, очі якої випромінюють впевненість. Але зовнішнє благородство вигляду – лише наслідок внутрішнього .
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Пояснення: