Давно тому назад, в городе Тифлизе, жил один небогатый турок.А этот турок был настолько беден что еле хватало на хлеб.
Однажды этот турок повстречал на базаре грузина, а тот на рынке продавал орехи.
И говорит тот турок: -Почем орехи?
-Пятьдесят курушей,- отвечает грузин.
-Сколько же они весят?-удивился турок.
-Тридцать два, - отвечал грузин, -и это не цена, а так, даром.
-Как даром?!
У меня денег столько нет!
-А ты не бери так дешево, купи у меня за двадцать пять.
Тут грузин достает из кармана горсть орехов, говорит: -Угощайся,-и высыпает орехи в ладонь турка.
Потом турок пошёл домой а орехи оказались волшебными . Как только они попали в рот турку, то сразу превратились в золото.И так турок разбогател, купил себе дом на холме и жил припиваюче с женой и детьми.
Михаил Васильевич Ломоносов — первый крупный русский учёный-естествоиспытатель. Яркий пример «универсального человека»: энциклопедист, физик и химик. Основоположник научного мореплавания и физической химии; заложил основы науки о стекле. Астроном, приборостроитель, географ, металлург, геолог. Родился 19 ноября 1711 г. в Архангелогородской губернии. Умер 15 апреля 1765 г. в Санкт-Петербурге. Супруга Ломоносова— Елизавета Цильх (с 1740 г.). Учился в университете Марбурга (1736 г.–1739 г.). Его дочку звали: Елена Михайловна Ломоносова, его родителей: Елена Ивановна Сивкова, Василий Дорофеевич Ломоносов.
Я старалась, можно лучший ответ, мне он очень нужен
Головним героєм твору «Міщанин-шляхтич» є пан Журден, і саме навколо нього, його образу і повноцінної взаємодії з навколишнім світом і варто розглядати будь-які проблеми цього твору, в тому числі і його актуальність. Дуже часто трапляється так, що саме образи певних героїв дозволяють зробити певні висновки про самих цих героїв, і це саме той випадок. Тому, щоб дати відповідь на питання про те, в чому полягає актуальність цього комедійного твору, необхідно дати коротку характеристику пану Журдену і подивитися, чи зустрічаються такі ж, як він, люди в даний час.
Перше і найважливіше, що варто сказати про пана Журдене, це те, що він був людиною надзвичайно низького почуття власної гідності. Саме з цієї причини він так старався зробити все, щоб мати право відносити себе до аристократичного суспільства. Пан Журден повністю заперечував цінності власного життя. Він не хотів задовольнятися тим, що у нього вже було. Він гнався за статусом, за певною славою. Але хіба це могло зробити його по-справжньому щасливим? Звичайно ж, що ні. Саме з цієї причини всі ті, хто оточував цього пана, ставилися до нього з певною часткою іронії і навіть глузування. Цілком зрозуміло, що ці люди чітко віддавали собі звіт в тому, що орієнтири цього пана, який так прагнув до прилучення себе до вищого суспільства, насправді, зовсім неправильні. Втім, через все це даний твір і став настільки смішним.
Я думаю, що актуальність цього твору дійсно має місце. І в даний час ми можемо зустріти безліч таких же людей, яким був пан Журден. Звичайно, сьогодні в нашому суспільстві немає такого класу, як аристократи, та й взагалі класовий поділ суспільства залишився далеко в минулому. Втім, певне умовне розподілення все ще має місце. І серед звичайних людей надзвичайно багато тих, хто без належної поваги ставиться до своїх нинішніх життєвих умов, а тому відчайдушно прагнутиме покинути свій нинішній соціальний щоб прилучитися до якогось іншого який, на думку цієї людини, є значно більш престижним, ніж нинішній. Я переконаний, що в даний час така людина виглядає аж ніяк не менш комічно, ніж пан Журден.
Твір Мольєра під назвою «Міщанин і шляхтич», безумовно, залишається актуальним і в сучасних умовах. Це зумовлене людською природою. Іноді трапляється так, що людина не може задовольнятись тим природним становищем, яке вона займає. Це спонукає її прагнути до чогось недосяжного і виглядати безглуздо на цьому шляху.
Напиши что то по меньше если лень писать всё