Саме Г. Ібсен спонукав з усією непримиримістю боротися проти розважальних видовищ, за «нову драму», яка давала поштовх думати й співпереживати».
Зав’язка п’єси розпочинається з появою в домі Хельмерів «людей із минулого». Крістіна Лінне, яку Нора знала давно, пережила багато життєвих випробувань, утратила чоловіка й статки. Вона звернулася по до до Нори, щоб та влаштувала її на роботу в банк, де працював Хельмер. Нора зі щирим співчуттям поставилася до Крістіни й до й у скруті. Водночас у будинку Хельмерів з’являється ще один персонаж — Нільс Крогстад, котрий теж потребує до Нори. Але він не а шантажує Нору, сподіваючись утриматися на посаді в банку Хельмера.
Розвиток дії зумовлює поступове розкриття таємниці Нори. Виявляється, що вона боїться Крогстада, адже він знає про її жахливий вчинок у минулому. Нора підробила підпис свого вмираючого батька, щоб позичити гроші в Крогстада (він у той час займався темними справами) для лікування хворого чоловіка. Крогстад знав, що скоїла Нора, і, хоча вона вчасно сплачувала йому борг і відсотки, вирішив шантажувати її. Внутрішньо вона пишається своїм вчинком, хоча й усвідомлює його протизаконність. Її таємниця — радість і гордість — є виявом відданого кохання. Нора припускала, що колись розповість правду чоловікові, але хотіла зробити це якомога пізніше — через роки й навіть десятиліття. Однак поява невблаганного кредитора зруйнувала всі плани й життя Нори. Безвихідна ситуація, у якій опинився Нільс Крогстад, зумовила пришвидшення й непередбачуваність подій, що відбуваються в домі Хельмерів.
Объяснение:
Саме Г. Ібсен спонукав з усією непримиримістю боротися проти розважальних видовищ, за «нову драму», яка давала поштовх думати й співпереживати».
Зав’язка п’єси розпочинається з появою в домі Хельмерів «людей із минулого». Крістіна Лінне, яку Нора знала давно, пережила багато життєвих випробувань, утратила чоловіка й статки. Вона звернулася по до до Нори, щоб та влаштувала її на роботу в банк, де працював Хельмер. Нора зі щирим співчуттям поставилася до Крістіни й до й у скруті. Водночас у будинку Хельмерів з’являється ще один персонаж — Нільс Крогстад, котрий теж потребує до Нори. Але він не а шантажує Нору, сподіваючись утриматися на посаді в банку Хельмера.
Розвиток дії зумовлює поступове розкриття таємниці Нори. Виявляється, що вона боїться Крогстада, адже він знає про її жахливий вчинок у минулому. Нора підробила підпис свого вмираючого батька, щоб позичити гроші в Крогстада (він у той час займався темними справами) для лікування хворого чоловіка. Крогстад знав, що скоїла Нора, і, хоча вона вчасно сплачувала йому борг і відсотки, вирішив шантажувати її. Внутрішньо вона пишається своїм вчинком, хоча й усвідомлює його протизаконність. Її таємниця — радість і гордість — є виявом відданого кохання. Нора припускала, що колись розповість правду чоловікові, але хотіла зробити це якомога пізніше — через роки й навіть десятиліття. Однак поява невблаганного кредитора зруйнувала всі плани й життя Нори. Безвихідна ситуація, у якій опинився Нільс Крогстад, зумовила пришвидшення й непередбачуваність подій, що відбуваються в домі Хельмерів.
Объяснение:
Сострадание самое лучшее человеческое чувство. Часто только сочувствие может человеку в его c горе.
Многие психологические болезни можно вылечить только состраданием. И вот один такой пример из рассказа Бориса Екимова «Ночь исцеления» . Баба Дуня, героиня этого рассказа, была психологически больна. По ночам ей снились кошмары о пережитом на войне. Во сне она разговаривала и звала на Днем в домашних заботах баба Дуня
забывала о своей хвори, но ночью её воспоминания выплескивались наружу. Бабе Дуне никто не мог Её водили к врачам, она пила лекарства, но ничто ей не Так и продолжала баба Дуня кричать по ночам, пока к ней не приехал её внук Гриша.
В первую ночь, когда бабушка заговорила, Гриша испугался и разбудил ее, но во вторую ночь Гриша решил дождаться, пока бабушка заговорит и по совету родных прикрикнуть на неё. Но когда баба Дуня заговорила, мальчик передумал кричать на неё, а решил послушать, о чем говорит его бабушка. Ей снилось о том, как она потеряла карточки, по которым выдавали хлеб во время войны. Гриша слушал и жалел бабу Дуню. Когда она с мольбой в голосе стала спрашивать, не видел ли кто её карточки, мальчик ответил ей. Он вошел в сон бабы Дуни и сказал ей, что вот они, её карточки в синим платочке. На эту фразу бабушка отреагировала с большой радостью и на её лице появилась улыбка. Тогда Гриша понял, что бабушке можно только состраданием.
как то так