1814, 20 березня (1 квітня) – народився в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. В небагатій поміщицькій сім’ї.
1818 -1819 – навчається в Полтавському повітовому училищі разом зі своїм братом, Іваном.
1821-1828 – навчання в Ніжинській гімназії вищих наук.
1828 – переїзд в Петербург, де служив чиновником. Видає під псевдонімом В.Алов романтичну поему «Ганс Кюхельгартен».
1829 – Гоголь їде до Німеччини, з якої повертається тільки у вересні.
1830 – Пише першу повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала».
1830-1831 – зближення з В.А.Жуковським, А. С. Пушкіним, що робить вплив на його долю та літературну діяльність.
1831-1832 – вихід у світ 1-й і 2-й частин «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
1831-1835 – викладач історії в Патріотичному інституті.
1834-1835 – посада ад’юнкта на кафедрі історії в Петербурзькому університеті.
1834 – обраний у дійсні члени Товариства любителів російської словесності при Московському університеті.
1835 – надруковані «Арабески» і «Миргород». У складі збірки «Миргород» були опубліковані твори «Старосвітські поміщики», «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Вій», «Тарас Бульба». 1835-1842 – робота над поемою «Мертві душі».
1836, січень – завершена робота над комедією «Ревізор». 19 квітня – прем’єра в Петербурзі в Олександрійському театрі; 25 травня – прем’єра в Малому театрі в Москві. Після постановки комедії «Ревізор» Гоголь їде за кордон (Німеччина, Швейцарія, Франція, Рим).
1839, вересень – Микола Васильович повертається в Москву.
1842 – надрукований перший том «Мертвих душ». Надрукована повість «Шинель». 1848 – паломництво в Єрусалим.
1852, в ніч на 13 лютого – спалено рукопис II тому «Мертвих душ».
1852, 21 лютого (4 березня) – помер в Москві. У 1931 році останки Гоголя перепоховані на Новодівичому кладовищі.
История создания – Есенин написал “Черемуху” в 1915 году, а читатель смог познакомиться с ним уже в мартовском номере журнала “Мирок”.
Тема стихотворения – рассказ о черемухе.
Композиция – одночастная линейная.
Жанр – пейзажная лирика.
Стихотворный размер – двухстопный ямб с перекрестной рифмой.
Эпитеты – “душистая черемуха”, “ветки золотистые”, “роса медвяная”, “серебряный ручей”, “золотистая зелень”.
Метафоры – “зелень сияет в серебре”, “зелень горит на солнышке”.
Сравнение – “что кудри”.
Олицетворение – “черемуха завила ветки”, “ручей бежит”, “ручей поет песенки