Объяснение:
Он попытался передать свои чувства и ощущения, которые охватили его при виде облетающего липового цвета и убывающих листков календаря – неизменных свидетелей скоротечности времени.
Воображение рисует вереницу солнечных дней, которые проносятся чередой, оставляя в душе привкус легкого сожаления о том, что половина лета уже позади, и его остаток промчится также стремительно, принеся с собой дожди, желтую листву и грусть. Однако Твардовский пытается донести до читателей, что течение времени изменить невозможно, и ему остается лишь подчиниться. А также научиться получать удовольствие от каждого прожитого мгновения и наслаждаться серединой лета, которая, по мнению автора, является одним из самых великолепных периодов года, символизирующих переход от юности к зрелости. Это – время подведении первых итогов, а также поворотный момент в жизни любого человека, когда у него еще есть шанс что-то изменить к лучшему и отказаться от ошибочных решений.
На природі відбуваються серйозні й кумедні події з учнями молодого педагога Григорія Савича, героя повісті «Діамантовий берег». Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України. Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового: Пилип своїм «археологічним» ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію. Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань. Автор підкреслює інтерес дітей до пригод і через опис їхніх читацьких смаків: «У Олі було пів-шафи томів Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколи Трублаїні. Портрет Миколи Трублаїні висів у Олі над ліжком»