Відповідь:
Я вважаю, що кожен повинен знати все те, що відбувалося в давні часи. Адже у кожного з нас є свої традиції, звички. Якщо поглибитися в історію то можемо зробити висновок, що все ж таки народ змінився так же само, як і наші думки.
Доказом цього можуть бути, наші дідусі і бабусі які нам неодноразово розказували про минуле, згадуючи це все з сумом і жалем. Ми повинні пам'ятати і цінувати все, що колись було, а також не забувати традиції і звичаї. Ми повинні нести щось нове прокладаючи собі шлях і не забувати про наш рідний народ. Тож давайте будемо передавати з минулого все в майбутнє, щоб звичаї і традиції не стали для нас просто згадкою
«Літ нашому гідальгові до п’ятдесятка добиралося, статури був міцної, із себе худий, з лиця сухорлявий…»
Дон Кіхот – це мрійник-ідеаліст: людина зі шляхетними намірами, котра не може втілити в реальне життя, бо не знає, як це зробити. В образі Дон Кіхота узагальнено характерні риси людської природи, які проявляються в різні часи, в різних країнах. Сервантес створив образ глибокого загальнолюдського змісту, що виходить ‘за межі своєї епохи.
Дон Кіхот є символом певних властивостей людського духу, тому й став «вічним образом». Його «вічність» зумовлена тим, що риси літературного характеру Дон Кіхота притаманні людям різних епох.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/don-kihot-harakteristika-golovnogo-geroya