Некоторые издатели сочинений Шекспира заявляли, будто в сонетах воспевается возлюбленная Шекспира, а один даже уверял, что королева Елизавета 1, но были неправы.
в первых 126 сонетах даже нет речи о женщине, а воспевается мужчина, и только в последних 26 появляется и женщина.
в них автобиографический отпечаток Шекспира.Исследователи сонетов распадаются на два главных направления: одни всё в них считают автобиографическим, другие, напротив того, видят в сонетах чисто литературное упражнение в модном стиле, не отрицая, впрочем, автобиографического значения некоторых подробностей. В основе автобиографической теории лежит совершенно правильное наблюдение, что сонеты — не простое собрание отдельных стихотворений. Каждый сонет заключает в себе, конечно, нечто законченное, как цельное выражение одной какой-нибудь мысли. Но если читать сонет за сонетом, то несомненно видно, что они составляют ряд групп и что в пределах этих групп один сонет как бы является продолжением другого.
Объяснение:
ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ
Текст – це головний елемент документа, який складається з логічних
елементів: вступ, доказ, закінчення. Якщо текст документа займає більше однієї
сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не
менше двох рядків тексту.
У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок
починається з другої. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша
арабськими цифрами без слова „сторінка” та розділових знаків.
Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки проставляються
у правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша.
Членування тексту на складові частини, графічне розмежування частин, а також
використання заголовків, нумерації та іншого називають рубрикацією.
Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Абзац – це відступ праворуч на
початку першого рядка кожної частини документа. Поділ тексту на абзаци має велике значення. Це допомагає осмислити і
підготуватися до сприйняття іншої підтеми.
Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац із трьох
чи п’яти речень. Для сприйняття краще, якщо ці речення будуть різні: найкоротші –
на початку і в кінці. Абзаци теж вимагають чергування залежно від розмірів.
Наприклад, у виробничих документах, де звертається увага на кожну операцію чи
деталь, абзаци використовуються для поділу однорідних членів речень чи сурядних
речень в окремі мікротексти. Тут доречні абзаци з одного-двох речень.
Найзручніші для сприйняття речення складаються з трьох, п’яти, семи і
найбільше – з дев’яти слів.