Відповідь:
1 рівень
1) Найбільш шанованими богами ведійського пантеону були Варуна, Індра, Аґні і Сома.
2) Святе Письмо, Священне Писання або Бі́блія, збірник книг, що утворюють Біблію (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус) — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
3) Основами мусульманства
2 рівень
1) Десять заповідей уособлюють собою набір біблійних принципів, що стосуються моральних настанов та культу, які відіграють фундаментальну роль в юдаїзмі та християнстві. Заповіді містять інструкції поклоніння тільки Богу і святкування вихідного дня, а також заборону на ідолопоклонство, богохульство, вбивство, перелюбство, злодійство, нечесність і заздрість. Різні релігійні групи дотримуються різних інтерпретацій заповідей. Перші три заповіді основною своєю думкою мають на меті возвеличування Бога. З моральної точки зору вони ставлять Бога вище людини і показують, що людина має повністю підкорятись його ідеям. Наступна заповідь говорить про вихідний день, який потрібно використати для шанування Бога (в християнстві — це неділя, а в юдаїзмі — субота). П’ята заповідь містить настанову до шанування своїх батьків, адже кожна людина з часом буде дорослішати та опиниться на місці батьків. Наступні п’ять заповідей сформували основні етично-моральні настанови суспільства. А саме: не вбивати, не заздрити, не красти і так далі. Можна зробити висновок, що загальною моральною настановою заповідей є таке ж ставлення до інших, яке людина хотіла б отримати відносно себе.
2) Структура Корану: 114 розділів (сур), відсутня композиційна єдність. Обсяг Корану: приблизно 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою. Сури поділяються на 6219 віршів (айятів). («Та, що відкриває книгу»).
3) У класифікації індуїстських священних текстів веди належать до текстів одкровення — шруті. Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади. Ведична література поділяється власне на чотири Веди: Упанішади, Веданта-сутру, Рігведа та Ітіхаси.
Пояснення:
ВІДЬМІТЬ ЯК НАЙКРАЩЕ
Действие комедии Д. И. Фонвизина "Недоросль" происходит в доме Простаковых. Главный герой, Митрофан Простаков - единственный сын Простаковых. Мать, госпожа Простакова, обожает и балует сына. Он не хочет учиться, а мать и не заставляет его, потому что не видит в учении никакой пользы: "без наук люди живут и жили". Госпожа Простакова, сама неграмотная и невежественная, говорит ему: "Митрофанушка, друг мой, коли ученье так опасно для твоей головушки, так по мне – перестань".
Родители и дядя Митрофанушки (Скотинин - брат госпожи Простаковой) не умеют даже читать. Более того, они и не желают учиться, не понимают пользы наук. Дядя Митрофана говорит: "И не будь тот Скотинин, кто чему-нибудь учиться захочет". Невежественные, грубые, невоспитанные, они лепят из Митрофана Простакова свою копию.
Но, согласно царскому указу, Митрофану нужно учиться, и родители наняли ему учителей. Учителя - немец Вральман, оказавшийся впоследствии бывшим кучером, дьяк-недоучка Кутейкин и отставной сержант Цифиркин - не смогли за несколько лет ничему научить своего ученика. В итоге, 16-летний Митрофан не только необразован, но и невоспитан.