Вони кмітливі, не боязкі, підслуховують плани Тишкевича та пана Кобильського. У них є хоробрість, відвага, чесність, справедливість. У 2 розділі вони хотіли піти зі Швайкою. Але він не дозволив їм піти, тому що вони маленькі, і сказав, що їм треба підрости. Вовка Барвінка вони також залишили на сторожі. Він поклав свою голову Санькові на груди і дивився на зірки. Грицик був розумний, інколи допитливий. Коли Санько охороняв курчат, тоді прийшов Грицик і сказав, що вони йдуть козакувати. Він також схотів піти. А мама відповіла: А як же курчата? Санько відказав: - Так ти ж є дома, ти й посторожуй! Мама відповідає: - От реп"ях малий! Ну йди, тільки ж дивись мені, допізна не гуляй, бо шукати не стану. А він не чув і пішов.
Объяснение:
В баснях И. А. Крылова широко используется приём аллегории. В его баснях высмеиваются жадность, невежество, глупость.
«Волк на псарне». Наполеон -- волк, Кутузов -- ловчий.
Эта басня стала откликом на события войны 1812 года, когда Наполеон вошел в оставленную русским полководцем Кутузовым Москву и понял, что русская армия не побеждена, а набирает силы. Эти события и запечатлел в своей басне великий русский баснописец, затем переслал басню Кутузову, который, прочитав ее вслух после сражения под Красным, обнажил голову, показав свои седины.
«Свинья под дубом»
Дуб – русский народ, Свинья – невежда, Ворон – умный человек.
Басня построена на антитезе – противопоставлении персонажей.
Какова мораль басни?
Невежда так же в ослепленье
Бранит науки и ученье
И все учёные труды,
Не чувствуя,
Что он вкушает их труды.
«Ворона и Лисица». Осмеяние пороков: жадности, хитрости, глупости. Ворона польстилась на лесть лисицы и потеряла сыр.