Не какой
Объяснение:
А у тебя какое идея есть
У світі дуже багато краси, якої ми часто не помічаємо. Мабуть, це через те, що ми її бачимо кожен день, і вважаємо, що нічого нового в ній нема. Але ж це не так. Настає момент, коли людина зовсім по-новому сприймає оточуючий її світ і відкриває для себе те, що раніше не помічала, - як сталося це з китайським імператором із казки Андерсена "Соловей".
Отже, справжнє мистецтво має бути вільне, воно говорить правду рибалці, дівчинці і імператору. Це дуже мудра казка, бо вона навчає, що не можна плутати зовнiшню досконалiсть iз живим мистецтвом. Тому що навiть найкрасивiша iграшка лишається тiльки забавкою, а справжнє мистецтво зачiпає за живе i змушує вiдгукуватися усiм серцем, i лише воно може виявитися сильнiшим за смерть.
Мистецтво – дивна сила. Вона може робити чудеса з людиною, яка доторкнулася до прекрасного, простого i водночас таємничого свiту мистецтва. Мистецтва, що може перемогти смерть.
Історичний шлях народу, як правило, починається з фантастичних переказів героїчних міфів, красивих легенд. У цих творах завжди є приховане зерно історичної дійсності, і це зерно завжди оздоблене фантазією оповідачів.
Уже в першому тисячолітті до нашої ери давні греки слухали віршовані оповідки про Троянську війну та про пригоди велемудрого Одіссея. Учені довгий час уважали події, про які розповідають епічні поеми "Іліада" та "Одіссея", більш міфічними, ніж історичними. Авторство цих поем приписували давньому народному співцю Гомеру. Але в сімдесятих роках XIX століття археолог Шліман розкопав на узбережжі Егейського моря ту саму Трою, про облогу якої розповідається в "Іліаді".
Якщо вірити Гомерові, війна між ахейцями та троянцями спричинилася внаслідок викрадення троянським царевичем Парісом славетної красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Ця подія сталася не без до верховного олімпійського бога Зевса, котрий пхукав привід утягти людей до винищувальної війни. У своєму творі Гомер не тільки розповідає про подальший розвиток подій, а й описує приклади незрівнянної мужності та відваги, що їх проявили кращі герої Еллади.
Описуючи бойові сутички, автор неодноразово підкреслює самовідданість улюбленців народу Ахілла та Гектора. Саме ці воїни є уособленням ідеалу людини, чоловіка, героя. Наче страшний буревій, лютував Гектор, закликаючи троянців мерщій здолати рів. Герою було подано віщий знак — він побачив подряпану до крові змію, яка вкусила в груди орла. Але Гектор, не шкодуючи власного життя, разом зі своїми воїнами трощив вежі, розбивав бійниці, видирав із землі міцні палі, що на них тримався весь кріпосний вал. І саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої слави.
что за рассказ?скажи потом напишу