Роман «Чорнильне серце» демонструє читачам два світи: реальний світ любителів книжок з їхніми багатими бібліотеками та рідкісними виданнями (одна з яких дала назву твору) та уявний, вигаданий світ книжок, населений фантастичними істотами, ельфами, феями, але також і тиранами, темними силами, котрі намагаються заполонити Землю страхом. У такий фантастичний іб К. Функе стверджує думку про те, що книжки та їх персонажі є різними… Є добрі книжки, сповнені світла й добра, але є й такі, де діють «лихі сили». І така література теж нерідко трапляється в нашому реальному житті. А раптом Землю захоплять книжкові монстри, злодії та негідники, яких Мо «вичитав» із «Чорнильного серця»? Із властивою їм хитрістю вони взялися до справи: знищити всі примірники книжки, з якої вони потрапили в реальний світ. І це їм майже вдалося, лише один примірник книжки залишився в Мо та Меггі. Навколо нього й розгорнулася справжня битва, котра перетворилася на велику боротьбу між вигаданим і реальним, поміж добром і злом.
Одним из первых, кто откликнулся на драму А.Н.Островского "Гроза", является Н.А.Добролюбов, написавший статью "Луч света в темном царстве", в которой он на приёме антитезы противопоставляет Катерину и купечество города Калинов. Представители "тёмного царства", по мнению критика, - Кабанова и Дикой, олицетворяющие самодурство, деспотизм и косность. Эти люди подавляют своим поведением всё человеческое в окружающих. Однако в пьесе присутствуют герои, по действиям и репликам которых можно понять, что власть таких людей, как Кабаниха и Дикой, недолговечна.