Объяснение:
Взагалі, квінтесенція - найголовніше, найважливіше. У середньовічній філософії і алхімії - найтонший елемент, що становить нібито сутність речей.
Б. Шоу, який побачив в Ібсена «великого критика ідеалізму», а в його п'єсах - прообраз своїх власних п'єс-дискусій, в статтях «Квінтесенція ібсенізму» (1891), «Драматург-реаліст - своїм критикам» (1894), а також в численних рецензіях, листах і передмовах до п'єс дав глибокий аналіз ідейно-художнього новаторства норвезького драматурга, сформулювавши на його основі своє уявлення про творчі завдання, що стояли перед «новою драмою».
