Подумайте, что же петуха. выберите ключевое слово(слова) и составьте с ним(ними) 5-7 предложений (патефон, человеческая жалость, милосердие, сострадание, воинственный дух петуха). (если что это рассказ: "как патефон петуха от смерти
Нерідко в житті людини трапляються непередбачувані ситуації та складності. Людина стикається практично з непереборними проблемами і не знає, що їй робити, адже подолати деякі труднощі самостійно вона просто-таки ніяк не може. Іноді людина не може досягти чогось дуже для неї важливого, в такі моменти вона готовий йти на великі поступки, угоди не тільки зі своєю совістю, а й з нечистими силами.
Саме в такій ситуації опинився один з героїв літературного твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петрусь. Він був звичайним і далеко не багатим хлопцем, був змушений працювати для забезпечення свого життя на не самій приємній роботі у Коржа. Так сталося, що Петрусь полюбив його доньку і захотів бути з нею. Але навряд чи це могло у нього вийти, враховуючи різний фінансовий стан цих людей. Коли Корж дізнався про те, що у Петруся можуть виникнути якісь стосунки з його донькою, він навіть захотів його сильно побити, в цей момент Петруся зміг врятувати маленький син Коржа Івась, який недоречно розплакалася. У цей момент Петрусь зрозумів, що йому буде дуже важко бути разом з коханою, якщо він не стане багатим. Тому він був готовий піти на що завгодно, щоб стати набагато багатше. Його така необхідність змусила його розпочати співпрацю з людиною з дуже поганою репутацією в їх суспільстві, з Басаврюком. Саме Басаврюк запропонував йому зайнятися страшними справами, про що Петрусь потім сильно пошкодував. А як з’ясувалося ще пізніше, Басаврюк і був представником нечистої сили, який сам не міг піти на ті справи і шукати скарб, тому що нечиста сила в принципі не може цього робити. У підсумку Петрусь зміг стати багатшими, адже Басаврюк віддячив йому багатством. Але щасливішими це Петруся не зробило, в результаті його не стало.
Зі змісту твору стає чітко зрозуміло, що в деяких випадках, чого б там людині не хотілося, потрібно думати про те, з ким разом ти будеш досягати своїх цілей. Петрусь про це не думав, а тому зв’язався з людиною, яка мала дуже погану репутацію. Пізніше з’ясувалося, що Басаврюк і зовсім представляє нечисту силу. Але мораль цієї історії не тільки в проступках Петруся. Берегти чистоту своєї душі і остерігатися гріха повинен кожен. Непряма вина у всіх неприємностях історії є і у Коржа. Він переоцінював значення грошових коштів, він повинен був дозволити Петрусю бути разом з його дочкою і без багатства. Тоді б нічого поганого не сталося і він би не втратив Івася
Жилин впервые увидел Дину, когда она принесла ему воды. Автор так описывает девочку. Ей было тринадцать лет, она была похожа на своего отца. Одета она была в синюю длинную рубаху. У Дины длинные волосы. Сначала она испугалась Жилина, она смотрела на Жилина, как на какого-то дикого зверя. Даже
ее отцу стало смешно, когда Жилин подал ей кувшин, а она отпрыгнула от него, как дикая коза. Когда Жилин немного обжился в татарском ауле, он начал мастерить разные поделки. Сначала он слепил куклу, одел ее в татарские одежды и поставил на крышу. Дина увидела это и позвала других татарских девочек. Потом она увидела, что Жилин ушел в сарай, и схватила куклу. У Дины это была ее первая кукла. Но ее разбила злая старуха. Жилин понял, что девочка огорчилась, и сделал куклу еще лучше. Так началась их дружба. Дина тайком от всех носила Жилину еду. Она знала, что пленников плохо кормят. Сначала это было козье молоко, потом сырные лепешки, а однажды – кусок баранины. Дина, как и Жилин, любила другим людям. Если бы не Дина, Жилин никогда не смог бы сбежать второй раз. Их с Костылиным посадили в глубокую яму, из которой пленникам не выбраться. Жилин чувствовал, что Дина его не бросит. Он наделал девочке
из глины разных фигурок лошадей, собак. Дина пришла на другой день к яме и сказала Жилину, что Их хотят убить. Жилин попросил Дину но она отказалась. Жилин подумал, что девочка испугалась. Однако ночью в яму упала длинная палка. По ней и выбрался Жилин. Дина русскому офицеру сбить замок с кандалов. Когда у нее это не получилось, она заплакала от горя. Девочка знала, что она больше никогда не увидит Жилина, если даст ему убежать. Но она пожертвовала собой, своими чувствами. Дина не только ему бежать, но и приготовила немного еды. Я думаю, что отношения Дины и Жилина можно назвать настоящей дружбой. Тринадцатилетняя девочка сделала то, на что не могли решиться взрослые люди. Она Жилина от смерти. А тот подарил ей детство. Я думаю, что игрушки, сделанные Жилиным, были первыми в жизни девочки.
Нерідко в житті людини трапляються непередбачувані ситуації та складності. Людина стикається практично з непереборними проблемами і не знає, що їй робити, адже подолати деякі труднощі самостійно вона просто-таки ніяк не може. Іноді людина не може досягти чогось дуже для неї важливого, в такі моменти вона готовий йти на великі поступки, угоди не тільки зі своєю совістю, а й з нечистими силами.
Саме в такій ситуації опинився один з героїв літературного твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петрусь. Він був звичайним і далеко не багатим хлопцем, був змушений працювати для забезпечення свого життя на не самій приємній роботі у Коржа. Так сталося, що Петрусь полюбив його доньку і захотів бути з нею. Але навряд чи це могло у нього вийти, враховуючи різний фінансовий стан цих людей. Коли Корж дізнався про те, що у Петруся можуть виникнути якісь стосунки з його донькою, він навіть захотів його сильно побити, в цей момент Петруся зміг врятувати маленький син Коржа Івась, який недоречно розплакалася. У цей момент Петрусь зрозумів, що йому буде дуже важко бути разом з коханою, якщо він не стане багатим. Тому він був готовий піти на що завгодно, щоб стати набагато багатше. Його така необхідність змусила його розпочати співпрацю з людиною з дуже поганою репутацією в їх суспільстві, з Басаврюком. Саме Басаврюк запропонував йому зайнятися страшними справами, про що Петрусь потім сильно пошкодував. А як з’ясувалося ще пізніше, Басаврюк і був представником нечистої сили, який сам не міг піти на ті справи і шукати скарб, тому що нечиста сила в принципі не може цього робити. У підсумку Петрусь зміг стати багатшими, адже Басаврюк віддячив йому багатством. Але щасливішими це Петруся не зробило, в результаті його не стало.
Зі змісту твору стає чітко зрозуміло, що в деяких випадках, чого б там людині не хотілося, потрібно думати про те, з ким разом ти будеш досягати своїх цілей. Петрусь про це не думав, а тому зв’язався з людиною, яка мала дуже погану репутацію. Пізніше з’ясувалося, що Басаврюк і зовсім представляє нечисту силу. Але мораль цієї історії не тільки в проступках Петруся. Берегти чистоту своєї душі і остерігатися гріха повинен кожен. Непряма вина у всіх неприємностях історії є і у Коржа. Він переоцінював значення грошових коштів, він повинен був дозволити Петрусю бути разом з його дочкою і без багатства. Тоді б нічого поганого не сталося і він би не втратив Івася