— Здорові були, діточки. Ви, певно, зголодніли з далекої дороги? Ану, швидше мийте руки й сідайте до столу!
Я здивовано глянув на батьків, та вони тільки усміхнулися й пішли виконувати бабусин наказ. А я кинувся за бабусею й запитав про те, що мене мучило всі останні дні:
— Бабусю, а що то за дивовижний засіб від переляку? І чому синьоморд казав, що на мене не подіяв вірус страху?
— Та все дуже просто, — озвалася бабуся. — Я винайшла універсальні ліки від переляку — вони блокують вірус страху. Це спеціальний сорт квітів, пилок яких знищує отруту, яку принесли з собою синьоморди. А крім того, цей пилок робить синьомордів безпорадними. Ти ж знаєш, все у світі пов'язано між собою. Синьоморд, що втратив свою лють і жорстокість, перетворюється на звичайну банькату ропуху. Тільки чужо-планетну...
Бабуся розповідала про свій чудовий винахід так буденно, що я навіть образився. Щиро кажучи, мені було прикро, що бабуся навіть не похвалила мене. Хіба це не я щойно наказав синьомордам забиратися з нашої планети? Хіба не я мандрував на часольоті й ледве втік від навіснілого ватажка блакитних жаб? Та бабуся Соля лише лагідно поглянула мені в очі й додала:
— Це був дев'ятий і, як бачиш, найуспішніший засіб від переляку. А клала я ті ліки... в пиріжки. Ти ж, Климчику, їх любиш найдужче. Тепер зрозумів? А зараз ходи за мною, до накрити на стіл.
“Василий Теркин” — это “книга про бойца”. Теркин появляется на первых страницах произведения как непритязательный солдат-балагур, умеющий позабавить и повеселить бойцов в походе и на привале, простодушно посмеивающийся над оплошностями товарищей. Но в его шутке всегда содержится глубокая и серьезная мысль: герой размышляет о трусости и храбрости, верности и великодушии, великой любви и ненависти. Однако свою задачу поэт видел не только в том, чтобы правдиво нарисовать образ одного из миллионов людей, кто принял на свои плечи всю тяжесть борьбы с врагом. Постепенно образ Теркина все больше приобретает черты обобщенные, почти символические. Герой олицетворяет собой народ. Например: В бой, вперед, в огонь кромешный Он идет, святой и грешный, Русский чудо-человек. Высокое мастерство поэта проявилось в том, что он сумел, не приукрашивая, но и не “приземляя” героя, воплотить в нем коренные нравственные качества русского народа: патриотизм, сознание ответственности за судьбу Родины, готовность к самоотверженному подвигу, любовь к труду. Созданный Твардовским образ народного героя Василия Теркина олицетворяет несгибаемый характер солдата, его мужество и стойкость, юмор и находчивость. Думаю что так. Сестра отвечала на это вопрос так ей 5 поставили)
Похоже, мир глазами кошек, такой, как они его видят, еще более населен и опасен, чем мы могли себе представить. А самое приятное из того, что приписывают кошкам – их концентрировать над домом (своей территорией) положительную космическую энергию и привносить в жизнь хозяев процветание, богатство, благополучие. ... Гипнотизирующий взгляд кошки. Когда кошка умиротворена и довольна окружающей обстановкой и людьми, ее глаза прищурены, а зрачки сужены до состояния щелей. Если кошка испугана – она смотрит на хозяина широко открытыми глазами, зрачки расширены. Если кошка намерена во что бы то ни стало выпросить вкусняшку, она заглядывает человеку в глаза, стараясь перехватить его взгляд. Кошка выпрашивает еду.
Відповідь:
— Здорові були, діточки. Ви, певно, зголодніли з далекої дороги? Ану, швидше мийте руки й сідайте до столу!
Я здивовано глянув на батьків, та вони тільки усміхнулися й пішли виконувати бабусин наказ. А я кинувся за бабусею й запитав про те, що мене мучило всі останні дні:
— Бабусю, а що то за дивовижний засіб від переляку? І чому синьоморд казав, що на мене не подіяв вірус страху?
— Та все дуже просто, — озвалася бабуся. — Я винайшла універсальні ліки від переляку — вони блокують вірус страху. Це спеціальний сорт квітів, пилок яких знищує отруту, яку принесли з собою синьоморди. А крім того, цей пилок робить синьомордів безпорадними. Ти ж знаєш, все у світі пов'язано між собою. Синьоморд, що втратив свою лють і жорстокість, перетворюється на звичайну банькату ропуху. Тільки чужо-планетну...
Бабуся розповідала про свій чудовий винахід так буденно, що я навіть образився. Щиро кажучи, мені було прикро, що бабуся навіть не похвалила мене. Хіба це не я щойно наказав синьомордам забиратися з нашої планети? Хіба не я мандрував на часольоті й ледве втік від навіснілого ватажка блакитних жаб? Та бабуся Соля лише лагідно поглянула мені в очі й додала:
— Це був дев'ятий і, як бачиш, найуспішніший засіб від переляку. А клала я ті ліки... в пиріжки. Ти ж, Климчику, їх любиш найдужче. Тепер зрозумів? А зараз ходи за мною, до накрити на стіл.
Пояснення: