Драма Ф. Шиллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. У драмі є колективний герой — народ, тому твір «Вільгельм Телль» назвали народною драмою. У ньому змальовані широкі народні маси, і образи народних ватажків. Де відбуваються події драми «Вільгельм Телль» ? У Швейцарії, на скелястому березі Фірвальдштетського озера проти містечка, у замку барона Аттінгаузена, на подвір’ї будинку Вільгельма Телля та ін. Назвіть головних героїв драми. Це простий селянин-кантоніст з Урі Вільгельм Телль. Його дружина Гедвіга, Імперський намісник Герман Геслер. Селянин Мельхталь, який кидає заклик руйнувати замки тиранів: «Якщо ж я залишусь, а всі Від страху за свої стада й хатини,
Зігнете шиї під ярмом.Тоді я скличу в горах пастухівІ там під вільним дахом неба,де Бадьорий мужній дух і серце чисте,Я розкажу про злочини мерзенні…» Чому Мельхталь стає на шлях боротьби?
Він прагне помститися за засліпленого батька: «…мене одчаю біль жорстокий спонукає, Що міг би й скель розчулити каміння…» . Він спочатку відмовляється від будь-яких дій, вважаючи, що війна не зачепить йього у своїй домівці: «Хто вправний, обережний і обачний,
На Бога лиш надіється й на себе,Той всяке лихо легко переборе…» Та він народжений для звитяги, бо сам каже дружині: «Я не родився пастухом, — Я іншої мети невтомно прагну й тоді лиш маю втіху від життя,Коли щодня борюсь і здобуваю…»
Дружина Вільгельма Телля Гедвіга закликає його бути обережним, подумати про жінку та дітей, не втручатися у бійки, залишатися удома її аргумент: «Ти всім готов служити й помагати. Тобі ж ніхто в біді не до Вона, заможна пані, закликає до боротьби із поневолювачами: «Хіба в людей є щось миліше за вітчизну? Чи є для серця щирого щось краще, Ніж бути безневинних оборонцем і захищать пригнічених права?». Їй прикро, що Руденц зраджує своєму народові: «Ви про любов говорите і вірність,
А свій обов’язок готові зрадить?Раб Австрії, що ворогам продався,Лихим гнобителям свого народу?…Кому природа й честь велять, його по-рицарськи обороняти,Ви кинули його і перебігли до ворогів — кувать йому кайдани!..»
Берта вважає, що боротьба за батьківщину є найсвятіший обов’язок людини: «І знай, боротись за рідний край — це битись за любов. Усім один загрожує нам ворог, одна й свобода визволить усіх!..» Коли ландфогт Геслер змушує його стріляти з лука у яблуко, яке він звелів покласти на голову його сина Вальтера: «Убивцем стати рідної дитини! Нема дітей у вас, — вам не збагнуть, що серце батькове переживає!…» Після пострілу він каже Геслеру: «Стрілою я цією вбив би вас, Якби улучив я в свою дитину, — не схибив би тоді я вже напевно…»
Весь народ тричі вигукує: «Свобода!», «Свобода!», «Свобода!» — і це найголовніше враження,
"Последний день перед рождеством Зимняя, ясная ночь наступила. Глянули звезды. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить христа. Морозило сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрип мороза под сапогом слышался за полверсты. Еще ни одна толпа парубков не показывалась под окнами хат; месяц один только заглядывал в них украдкою, как бы вызывая принаряживавшихся девушек выбежать скорее на скрипучий снег. Тут через трубу одной хаты клубами повалился дым и пошел тучею по небу, и в месте с дымом поднялась ведьма верхом на метле"
Драма Ф. Шиллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. У драмі є колективний герой — народ, тому твір «Вільгельм Телль» назвали народною драмою. У ньому змальовані широкі народні маси, і образи народних ватажків. Де відбуваються події драми «Вільгельм Телль» ? У Швейцарії, на скелястому березі Фірвальдштетського озера проти містечка, у замку барона Аттінгаузена, на подвір’ї будинку Вільгельма Телля та ін. Назвіть головних героїв драми. Це простий селянин-кантоніст з Урі Вільгельм Телль. Його дружина Гедвіга, Імперський намісник Герман Геслер. Селянин Мельхталь, який кидає заклик руйнувати замки тиранів: «Якщо ж я залишусь, а всі Від страху за свої стада й хатини,
Зігнете шиї під ярмом.Тоді я скличу в горах пастухівІ там під вільним дахом неба,де Бадьорий мужній дух і серце чисте,Я розкажу про злочини мерзенні…» Чому Мельхталь стає на шлях боротьби?Він прагне помститися за засліпленого батька: «…мене одчаю біль жорстокий спонукає, Що міг би й скель розчулити каміння…» . Він спочатку відмовляється від будь-яких дій, вважаючи, що війна не зачепить йього у своїй домівці: «Хто вправний, обережний і обачний,
На Бога лиш надіється й на себе,Той всяке лихо легко переборе…» Та він народжений для звитяги, бо сам каже дружині: «Я не родився пастухом, — Я іншої мети невтомно прагну й тоді лиш маю втіху від життя,Коли щодня борюсь і здобуваю…»Дружина Вільгельма Телля Гедвіга закликає його бути обережним, подумати про жінку та дітей, не втручатися у бійки, залишатися удома її аргумент: «Ти всім готов служити й помагати. Тобі ж ніхто в біді не до Вона, заможна пані, закликає до боротьби із поневолювачами: «Хіба в людей є щось миліше за вітчизну? Чи є для серця щирого щось краще, Ніж бути безневинних оборонцем і захищать пригнічених права?». Їй прикро, що Руденц зраджує своєму народові: «Ви про любов говорите і вірність,
А свій обов’язок готові зрадить?Раб Австрії, що ворогам продався,Лихим гнобителям свого народу?…Кому природа й честь велять, його по-рицарськи обороняти,Ви кинули його і перебігли до ворогів — кувать йому кайдани!..»Берта вважає, що боротьба за батьківщину є найсвятіший обов’язок людини: «І знай, боротись за рідний край — це битись за любов. Усім один загрожує нам ворог, одна й свобода визволить усіх!..» Коли ландфогт Геслер змушує його стріляти з лука у яблуко, яке він звелів покласти на голову його сина Вальтера: «Убивцем стати рідної дитини! Нема дітей у вас, — вам не збагнуть, що серце батькове переживає!…» Після пострілу він каже Геслеру: «Стрілою я цією вбив би вас, Якби улучив я в свою дитину, — не схибив би тоді я вже напевно…»
Весь народ тричі вигукує: «Свобода!», «Свобода!», «Свобода!» — і це найголовніше враження,