ответ:Бути чи не бути патріотом - вирішувати кожному. Але жити у своїй країні і не вважати себе її частиною - якось неправильно.
При народженні ми вбираємо у себе все те краще, що передають нам батьки, що дає нам рідна земля, а потім їдемо шукати скарбів кудись далеко, не помічаючи їх просто в себе під носом.
Саме тому нам потрібно бути патріотами своєї держави. А бути патріотом — означає до нестями любити свою землю, народ, своє коріння, покласти весь свій час, силу і працю на вівтар благополуччя своєї держави. Здається, всі ми щиро любимо свою землю, але на що ми готові заради неї.
Бути патріотом — значить любити життя, уміти прожити його гідно і цікаво, просто йти вперед своєю дорогою.
Бути патріотом - означає поважати себе, відповідати за свої вчинки, слова, поведінку, бо ти є представником своєї нації, ти - країна!
Бути патріотом, це значить виховувати в собі перш за все громадські, політичні, державотворчі прикмети: віру в Бога й послух його законам, вірність, твердість, сильновольність та дисципліну.
Бути патріотом України — це значить шукати задоволення не в тім, «щоб бути українцем», а в тім, щоб було честю носити ім’я Українця. Але це зовсім не означає, що ми повинні ненавидіти тих хто не є українцями. Нехай патріотизм не приносить нам руїни.
Лише справжні патріоти, об'єднавшись в єдине ціле, підносять культурний та економічний рівень своєї держави, творять нову історію, в якій немає сумних і трагічних дат, а лише чисте і світле майбутнє. Будьмо патріотами!
Объяснение:
ответ:Полицейский надзиратель Очумелов и рыжий городовой Елдырин идут через базарную площадь. Вдруг до них доносятся возмущённые вопли и собачий визг. Они видят, как из дровяного склада, оглядываясь, выбегает собака на трёх ногах, за которой бежит полупьяный мужик, золотых дел мастер Хрюкин. Хрюкин хватает собаку за задние лапы, вокруг них, «словно из земли выросши», собирается толпа. В центре толпы — Хрюкин, демонстрирующий окровавленный палец и пойманного им щенка.
Очумелов и городовой идут разбираться в произошедшем. Хрюкин жалуется полицейскому, что собака его укусила. Очумелов грозится оштрафовать хозяина пса и истребить собаку. Узнав, что это собака генерала Жигалова, полицейский быстро меняет своё мнение и набрасывается на Хрюкина. Елдырин замечает, что у генерала таких собак нет. Очумелов снова меняет своё мнение на противоположное, говорит Хрюкину, чтоб этого дела так не оставлял. Ударившийся в размышления городовой говорит, что, возможно, она и генеральская, он видел похожую на днях во дворе генерала. Очумелов снова меняет мнение, велит Елдырину доставить собаку к Жигалову и сказать, что это он, Очумелов, нашёл её.
Проходящего мимо генеральского повара Прохора спрашивают, их ли эта собака, на что Прохор отвечает — нет. Очумелов снова жаждет истребить собаку. Повар продолжает говорить, и выясняется, что это собака генеральского брата Владимира Ивановича. Полицейский надзиратель умиляется и даёт Прохору беспрепятственно увести собаку. Толпа смеётся над Хрюкиным, Очумелов грозит ему и, запахиваясь в шинель, продолжает свой путь по базарной площади.
Объяснение: