ответ:Запитавши, у себе, що таке справжня краса, кожен подумає про щось своє, намалює у себе в уяві свою картину. Для когось краса - це лише зовнішність, а для когось -внутрішній світ людини, такий глибокий та чаруючий. Взагалі, в нашому житті краса скрізь, потрібно лише навчитися її бачити. Та не кожен може відкрити це в собі, бо лише краса власної душі, а це і доброта, і любовь до життя, і відкритість, може показати чаріний світ навколо. Спробуйте стати добрішим і тоді краса світу відкриється для вас,внутрішня краса кожної людини більше не буде загадкою. Чарівність навколо потрібно плекати та захищати, бо те що для тебе є дорогим для когось просто ніщо. Будь уважним до краси власної душі, розвивай її, та й ніколи не руйнуй красу навколо.
Объяснение:сойдёт
У своїй статті Президент Монсон каже: “ У нашому світі часто буває так, що моральні якості вважаються другорядними в порівнянні із зовнішньою красою чи привабливістю”. Молодим жінкам часто важко зрозуміти, ким вони є і ким можуть стати. Замисліться над цими міркуваннями про справжню красу, висловленими старійшиною Лінном Г. Роббінсом, сімдесятником:
Молода жінка, обличчя якої сяє від радості й доброчесності, випромінює внутрішню красу.
Невинна усмішка дійсно прекрасна, бо вона є абсолютно природною. Цю справжню красу неможливо нанести на обличчя. Вона є даром від Духа.
Скромність—це зовнішній вияв і вимога внутрішньої краси.
Якщо ви занепокоєні через свою зовнішність, вам слід подивитися на себе очима тих, хто вас любить. Прихована краса, яку бачать ті, хто вас любить, може стати дзеркалом для самовдосконалення.
Добрий чоловік, з яким хоче укласти шлюб чеснотна жінка, “бачить не те”, що бачить тілесна людина (див. 1 Самуїлова 16:7). Його приваблюватиме справжня краса, яку випромінює її щире і радісне серце. Те ж саме можна сказати про молоду жінку, яка шукає чеснотного юнака.
Наш Небесний Батько сподівається, що всі Його діти обиратимуть істину, бо це єдиний шлях до тривалого щастя і внутрішньої краси.
Якщо ви з Господом, вам не потрібно ні з ким змагатися. Усі мають однаковий привілей отримати Його образ, вигравіюваний на своїх обличчях (див. Алма 5:19). Немає істиннішої краси.
Щоб прочитати всю статтю, див. Lynn G. Robbins, “True Beauty,” New Era, Nov. 2008, 30. Молоді чоловіки можуть знайти подібну пораду в статті Еррола С. Фіппена “Гидке каченя чи прекрасний лебідь? Вирішувати вам”, Ліягона, жовт. 2009, с. 36.
Автор симпатизирует Дыбакову.
Вот как описан Дыбаков : "высокий, в полувоенном кителе с
рублено прямыми плечами, в пенсне на тонком горбатом носу. Ходил он, заложив руки за спину, выгнувшись, выставив грудь, украшенную накладными карманами".
А вот так описан шкилетник: "оборванец — костяк в изношенной, слишком коже. Он лежал на толченом кирпиче, положив коричневый череп на грязные костяшки рук..."
Дыбаков убежден в своей правоте, в правильности своих действий и поступков, его речь спокойна, он держится с достоинством, он правдиво отвечает на трудные во шкилетника.
Шкилетник всего лишь мелкий собственник, не подняться над личным ради общественного, а Дыбаков служит высокой цели и ради своих убеждений готов жертвовать людьми.
У шкилетника нет имени и фамилии, автор называет его доходяга", но всё же он относится к шкилетнику с долей сочувствия, как к человеку, умирающему от голода.
Удачи