ответ:
чарівною казкою дитинства здається нам повість м. стельмаха "гуси-лебеді ", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. письменник в образі михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. і вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. у повісті стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. все це мало величезний вплив на самовиховання м
Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять...", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. Красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід Дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і Люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
Вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. Відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. І вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. У повісті Стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. Навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. Все це мало величезний вплив на самовиховання Михайлика, на талант майбутнього митця.
Мене дуже вразила повість "Гуси-лебеді летять..." своїм казковим, містичним світом, багато чого вперше я відкрила для себе і мусила замислитися. Від неї вливається в душу такий струмінь добра і ніжності, що хочеться самому бути кращим, добрішим, чеснішим. Переймаючись настроєм повісті, серцем вклоняєшся письменнику за його слово, його науку і любов до нашої матінки-землі.
Объяснение:
это с интернета
Биография ЗаболоцкогоЗаболоцкий Николай Алексеевич (1903 – 1958) – русский поэт, переводчик, автор стихотворного перевода «Слова о полку Игореве», создатель так называемого «ребусного стиха».
Содержание
Детские годы и образование
Творческая деятельность
Заключение. Возвращение в Москву
Последние годы
Бонус
Другие варианты биографии
Интересные факты
Тест по биографии);
Детские годы и образование
Поэт Заболоцкий Николай Алексеевич родился 24 апреля (7 мая) 1903 года поблизости Казани в семье агронома и учительницы. Его детство в Кизической слободе около Казани. Литературный талант Заболоцкого проявился еще в раннем возрасте. В третьем классе школы он делал рукописный журнал, в котором размещал свои стихотворения.
В 1913 году Заболоцкий поступил в реальное училище в Уржуме. Поэт увлекается химией, историей, рисованием, открывает для себя творчество Блока.
В 1920 году Заблоцкий поступает на медицинский факультет Московского университета. Однако через полгода бросает учебу и возвращается домой. Вскоре переезжает в Петроград и поступает в Пединститут имени Герцена на отделение языка и литературы. В 1925 году оканчивает вуз.
Творческая деятельность
В 1926 – 1927 годах Николай Алексеевич служил по призыву в Ленинграде, входил в редколлегию военной стенгазеты. Именно в это время Заболоцкий смог отточить собственный, уникальный поэтический стиль.
Краткая биография Заболоцкого была бы неполной без упоминания о том, что он в 1927 году вместе с другими писателями основал Объединение Реального Искусства (ОБЭРИУ), в которое входили Д. Хармс, А. Введенский, И. Бахтерев. В этом же году Николай Алексеевич устраивается в отделение детской книги ОГИЗа в Ленинграде.
В 1929 году был опубликован первый сборник поэта – «Столбцы», вызвавший неоднозначную реакцию критиков. В 1933 году выходит поэма «Торжество земледелия», в которой автор затронул многие философские и нравственные во Вскоре Заболоцкий начинает работать в детских журналах «Чиж» и «Еж». В 1937 году выходит его сборник «Вторая книга».
Заключение. Возвращение в Москву
В 1938 году Николая Заболоцкого, биография которого ранее не включала проблем с законом, арестовали, обвинив в антисоветской пропаганде. До 1943 года поэт находился в лагерях, сначала поблизости Комсомольска-на-Амуре, затем в Алтайлаге. С 1944 года Заболоцкий жил в Караганде, где закончил работу над переложением «Слова о полку Игореве».
В 1946 году Николаю Алексеевичу было разрешено вернуться в Москву. В этом же году его восстановили в Союзе писателей. Вскоре поэт перевел поэму Руставели «Витязь в тигровой шкуре». В 1948 году увидел свет третий сборник Заболоцкого «Стихотворения».
Последние годы
С 1949 года Заболоцкий, опасаясь реакции властей, практически не писал. Только с началом «хрущевской оттепели» поэт вернулся к активной литературной деятельности. В 1957 году вышел самый полный сборник творчества Заболоцкого.
Первый инфаркт в 1955 году подорвал здоровье поэта. 14 октября 1958 года Николай Алексеевич скончался от второго сердечного приступа. Похоронен поэт на Новодевичьем кладбище в Москве.
Другие варианты биографии
Вариант 2 более сжатая для доклада или сообщения в классе
Интересные факты
В творчестве Заболоцкого 40-е года были переломными – поэт от авангардистских произведений перешел к классическим философским стихам.
Николай Алексеевич является крупнейшим переводчиком грузинских поэтов – Ш. Руставели, Д. Гурамишвили, В. Пшавелы, Гр. Орбелиани, А. Церетели, И. Чавчавадзе. Также Заболоцкий переводил произведения итальянского поэта У. Саба, обработал для детей перевод книги Ф. Рабле «Гаргантюа и Пантагрюэль» и др.
В 1930 году Заболоцкий женился на Екатерине Васильевне Клыковой, выпускнице Петербургского педагогического института. У них было двое детей.
На Заболоцкого неизгладимое впечатление произвели работы Циолковского, раскрывающие идею разнообразия форм жизни во Вселенной. Кроме того, Николай Алексеевич увлекался трудами А. Эйнштейна, Ф. Энгельса, К. Тимирязева, Г. Сковороды, Ю. Филипченко.