У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».
Азербайджан в целом находится в восточном полушарии.Испания,Греция,Турция,Китай,Корея находятся почти на одинаковых с Азербайджаном широтах.Через территорию Азербайджана проходит ряд важных дорог международного значения из Европы в страны Средней и Восточной Азии.В средние века здесь проходил Великий Шёлковый путь.Территория республики с Севера на Юг равна 400 км.С Запада на Восток 500 км.Её площадь составляет более 200 тысяч квадратных километров.Находясь на стыке Европы и Азии,республика обладает уникальным геополитическим и географическим положением,с древних времён и по сегодняшний день сохраняет важное значение для международных экономических и культурных связей.Этимология названия "Азербайджан" имеет древнее происхождение.Известно,что большинство населения,проживающего на этой территории до нашей эры,являлось огнепоклонниками.
Азербайджан в целом находится в восточном полушарии.Испания,Греция,Турция,Китай,Корея находятся почти на одинаковых с Азербайджаном широтах.Через территорию Азербайджана проходит ряд важных дорог международного значения из Европы в страны Средней и Восточной Азии.В средние века здесь проходил Великий Шёлковый путь.Территория республики с Севера на Юг равна 400 км.С Запада на Восток 500 км.Её площадь составляет более 200 тысяч квадратных километров.Находясь на стыке Европы и Азии,республика обладает уникальным геополитическим и географическим положением,с древних времён и по сегодняшний день сохраняет важное значение для международных экономических и культурных связей.Этимология названия "Азербайджан" имеет древнее происхождение.Известно,что большинство населения,проживающего на этой территории до нашей эры,являлось огнепоклонниками.
Відповідь:
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».