"люди припиняють мислити коли припиняють читати. ні про що не думає лише той, хто нічого не читає" пояснити, як ці слова французького мислителя співпадають з головною думкою твору "451 градус за фаренгейтом"
Ще в давнину книга вважалася знаком мудрості, розуму. Люди вчились читати, хоча раніше це було не кожному доступно. Але той, хто вмів, вважався розумною людиною. Адже читання розвиває уяву, поповнює словниковий запас, навчає.
Та зараз все інакше. Нажаль з розвитком технологій занепадає книжна функція. Стрімко зменшується кількість людей, які ще й досі читають книжки не заради потреби (навчання), а для свого задоволення, розвитку. Бо ж з’явились такі речі, як телевізор, інтернет тощо. Усі ці технології це добре, але книгу вони не замінять, хоч якби це на перший погляд не здавалось. Люди перестають мислити, коли перестають читати. Бо ж відомо, що телевізор надає вже готовий для сприймання матеріал, який непотрібно осмислювати, адже це вже зробив режисер. А для того, щоб прочитати книгу, потрібно осмислити самому поданий матеріал, своєю уявою. Тож виходить, що дивлячись телевізор, нам нав’язують своє сприймання інші люди. Щоб переконатись в цьому, після прочитання певної книги, перегляньте фільм до неї. Ви зрозумієте, що у ньому все не так, як ви собі уявляли.
-Через всю жизнь пронесла М. Цветаева свою любовь к Москве, отчему дому. -Слава накрыла Цветаеву подобно шквалу.Но вместе с тем, с первых же ее шагов в литературе началась и трагедия М. Цветаевой. Трагедия одиночества и непризнанности. -зарисовки семейного быта. -тема любви. -Что касается революции 1917 года, то ее понимание было сложным, противоречивым. Кровь, обильно проливаемая в гражданской войне, отторгала, отталкивала М. Цветаеву от революции.Это был плач, крик души поэтессы. -проклятие фашизму, прославляя бессмертие народов, борющихся за свою независимость.
Если обратиться к произведению с исторической точки зрения, то события происходят вокруг Емельяна Пугачёва. Автор показывает через взгляд героев романа (в основном через мнение о Пугачёве Гринёва), каким он видит Пугачёва. Он раскрывает его характер через поступки и его отношение к героям романа. Пугачёв - исторически известная личность, поэтому его можно назвать главным героем. Читатель узнает теперь Пугачёва не только как бунтаря, человека, который пресекает закон. Он видит теперь в нём доброго, честного и справедливого человека, который пошёл не по тому пути.
Ще в давнину книга вважалася знаком мудрості, розуму. Люди вчились читати, хоча раніше це було не кожному доступно. Але той, хто вмів, вважався розумною людиною. Адже читання розвиває уяву, поповнює словниковий запас, навчає.
Та зараз все інакше. Нажаль з розвитком технологій занепадає книжна функція. Стрімко зменшується кількість людей, які ще й досі читають книжки не заради потреби (навчання), а для свого задоволення, розвитку. Бо ж з’явились такі речі, як телевізор, інтернет тощо. Усі ці технології це добре, але книгу вони не замінять, хоч якби це на перший погляд не здавалось. Люди перестають мислити, коли перестають читати. Бо ж відомо, що телевізор надає вже готовий для сприймання матеріал, який непотрібно осмислювати, адже це вже зробив режисер. А для того, щоб прочитати книгу, потрібно осмислити самому поданий матеріал, своєю уявою. Тож виходить, що дивлячись телевізор, нам нав’язують своє сприймання інші люди. Щоб переконатись в цьому, після прочитання певної книги, перегляньте фільм до неї. Ви зрозумієте, що у ньому все не так, як ви собі уявляли.