Объяснение:
Я не знаю
Первый рассказ, в котором читателю предоставляется удовольствие познакомиться с отцом Брауном.
Маленький, суетливый, рассеянный человечек! Кто бы мог подумать, что за этой неказистой внешностью скрывается могучий интеллект и высокая мораль!
Начинается рассказ весьма интересно - с приезда в Лондон Валантэна - сыщика с мировым именем. Он преследует известного преступника - вора и мошенника Эркюля (представляете, Эркюля!) Фламбо. У Валантэна довольно странный метод, который, однако, себя оправдывает. То тут, то там он натыкается на странности, мимо которых просто не в силах пройти. Во многом полагаясь на удачу, он идет по верному следу. Ведь поимка Фламбо давно стала его заветной целью.
А вор в свою очередь идет на все, что угодно, ради обладания сапфировым крестом - реликвией, которая находится в руках у скромного католического священника. Удастся ли Фламбо завладеть крестом? И сможет ли отец Браун защитить себя и свою драгоценную ношу от злодейских посягательств?
Сатирическое описание поместного дворянства:
Но целью взоров и суждений
В то время жирный был пирог
(К несчастию, пересоленный);
Да вот в бутылке засмоленной,
Между жарким и блан-манже,
Цимлянское несут уже;
За ним строй рюмок узких, длинных.
Столы зеленые раскрыты:
Зовут задорных игроков
Бостон и ломбер стариков,
И вист, доныне знаменитый,
Однообразная семья,
Все жадной скуки сыновья..."
-
Но чай несут: девицы чинно
Едва за блюдечки взялись,
Вдруг из-за двери в зале длинной
Фагот и флейта раздались [...]
И в залу высыпали все,
И бал блестит во всей красе.
Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.