Справа про капелюх, що зник
- Та не брав я твого капелюха!...
- А хто? Більше ніхто до кімнати не входив з вчорашнього вечора!
- Ти його загубив, ти й шукай!
Два брати, Сашко та Мишко, сперечалися вже п'ять хвилин. Сашко шукав і не міг знайти свого улюбленого капелюха. Час спливав, а річ все не знаходилася. Сашко був роздратований. Мишко був спокійніший і взагалі розумніший за брата.
- Так, Сашко, заспокойся. Я твого капелюха дійсно не брав. Це означає, що він десь тут. Щоб його знайти, треба поміркувати...
- Шукати треба, а не міркувати!
- Ні. Ти вже шукав. Тепер поміркуємо. Коли ти останнього разу його бачив?
- Коли вчора зі змагань повертався. Я тоді перше місце взяв. Пам'ятаєш?
- Авжеж. Ти забіжав у кімнату, закричав, що ти - чемпіон, і... що?
- Що?
- Ти зірвав з голови свого капелюха і підкинув його вгору. А потім став стрибати як мавпа... Пригадуй. Підкинув вгору, але не зловив. І на підлозі його нема...
Брати одночасно подивилися вгору. Там, зачепившись за ріжок люстри, висів капелюх.
У каждого мечты разные. Каждый мечтает о богатстве, новые телефон, уехать. А я мечтаю, чтобы семья была вместе со мной, и также, чтобы они были здоровы. Для меня это главная мечта. На втором месте я хочу поехать в Америку с сим 'семьей, чтобы хорошо отдохнуть
Вот такие у меня мечты. Просто верьте в себя и у вас все сбудется