2. Прочитайте отрывок из поэмы А.С. Пушкина, заполните пустые ячейки таблицы
В толпе могучих сыновей,
С друзьями, в гриднице высокой
Владимир-солнце пировал;
Меньшую дочь он выдавал
За князя храброго Руслана
И мед из тяжкого стакана
За их здоровье выпивал.
…………………………..
Имя героя Описание из текста Черты характера
Руслан «князь храбрый»,
«…страстью пылкой утомленный,
Не ест, не пьет Руслан влюбленный;
На друга милого глядит,
Вздыхает, сердится, горит
И, щипля ус от нетерпенья,
Считает каждые мгновенья»
«…воитель смелый,
Мечом раздвинувший пределы
Богатых киевских полей» Грозный, злой, неукротимый
Ратмир
Трусливый, коварный, бессовестный
Но, страстью пылкой утомленный,
Не ест, не пьет Руслан влюбленный;
На друга милого глядит,
Вздыхает, сердится, горит
И, щипля ус от нетерпенья,
Считает каждые мгновенья.
В уныньи, с пасмурным челом,
За шумным, свадебным столом
Сидят три витязя младые;
Безмолвны, за ковшом пустым,
Забыли кубки круговые,
И брашна неприятны им;
Не слышат вещего Баяна;
Потупили смущенный взгляд:
То три соперника Руслана;
В душе несчастные таят
Любви и ненависти яд.
Один — Рогдай,;
Другой — Фарлаф, крикун надменный,
В пирах никем не побежденный,
Но воин скромный средь мечей;
Последний, полный страстной думы,:
Все трое бледны и угрюмы,
И пир веселый им не в пир.
Имя героя Описание из текста Черты характера
Руслан «князь храбрый»,
«…страстью пылкой утомленный,
Не ест, не пьет Руслан влюбленный;
На друга милого глядит,
Вздыхает, сердится, горит
И, щипля ус от нетерпенья,
Считает каждые мгновенья»
«…воитель смелый,
Мечом раздвинувший пределы
Богатых киевских полей» Грозный, злой, неукротимый
Ратмир
Трусливый, коварный, бессовестный
Наскільки людина перемагає страх, настільки вона людина.
Томас Кирлейль Джек Лондон прожив бурхливе, нелегке й дивне життя. Воно було наповнене масою яскравих вражень, знайомствами з людьми, які стали згодом героями його творів, що принесли авторові всесвітню славу.
Перші з північних розповідей письменника вразили читачів новизною постановки проблеми і її художнього рішення. Герой ранніх розповідей Джека Лондона залишався наодинці з природою й самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі із труднощами.
На Клондайку Лондон побачив, як люди під впливом суворої природи звільняються від жорстокості й індивідуалізму, недовіри одне до одного, гуртуються при необхідності спільно боротися за життя.
Однак письменник часом переоцінював своїх героїв, для яких, на його думку, головним на Півночі було не тільки, й часом не стільки, золото, не збагачення, а романтика природи, справжня дружба, чистота людських відносин. Але все-таки художник-реаліст не міг погрішити проти правди життя: на Північ людей змушувала їхати "золота лихоманка". І серед сильних і мужніх було чимало таких, які принесли із собою в сувору безмовність Аляски звірині звичаї цивілізованого суспільства: ненаситну пристрасть до золота, індивідуалізм, прагнення розбагатіти будь-якою ціною. Мрії "золотої лихоманки" вигадливо перепліталися з високою романтикою, що накладало своєрідний відбиток на свідомість мешканці цього суворого краю.
У діях і поведінці двох головних героїв розповіді "Жага до життя" ми бачимо таку явну протилежність характерів.