Внем повествуется о мальчике одиннадцати лет, он был разведчиком и выполнял труднейшие . иван понравился мне тем, что он смелый, бесстрашный и ответственный. но мальчик погибает на безжалостны ! мне до слез было жалко , что ивана убили. рассказ заставляет задуматься о том, что сейчас с каждым днем мы хотим все больше и больше, но на самом деле у нас есть все то, чего не было у детей войны. у нас есть детство ! мне бы хотелось побольше таких повестей.пп
все знают, что чайки летают для того, чтобы поймать себе корм, а не для удовольствия. их суетное перемещение в воздухе даже полётом назвать нельзя. в погоне за мечтой о полёте джонатан много тренировался. у него не оставалось времени на поиск пищи, отчего родители его переживали.
стая смеялась над чудаком. на него показывали крыльями. он просто не хотел жить по их общим и привычным законам.
однажды джонатан, разогнавшись до огромной скорости, врезался в воду так, что потерял сознание. зато, после этого, хотя он уже почти отчаялся, его осенило – дело в длине крыла. слишком уж длинные у него, как у всех чаек, перья. и он старался уменьшить размах своих крыльев. и он добился удивительных успехов.
вот его вызвали на совет стаи. джонатан даже обрадовался, ведь он подумал, что его будут хвалить за успех. но его с позором изгнали из стаи. нельзя сказать, что джонатан отчаялся. слишком уж он всегда был занят своим самосовершенствованием в области полётов.
- Лена, дай мне одну краску ...
Лена широко раскрыла глаза. Пальцы её разжались, и, снимая руку со стола, она смущённо пробормотала:
- Ка-кую тебе?
- Мне синюю, - робко сказал Павлик. Он взял краску, подержал её в руках, походил с нею по комнате и отдал сестре. Ему не нужна была краска. Он думал теперь только о волшебном слове.
-Дай мне кусочек пирожка .
Бабушка выпрямилась.Волшебное слово так и засияло в каждой морщинке, в глазах, в улыбке.
- Возьми меня . За столом сразу все замолчали. Брат поднял брови и усмехнулся.
- Возьми его, - вдруг сказала сестра. - Что тебе стоит!
Объяснение:
Синій птах М. Метерлінка — п'єса про сенс буття
П'єса "Синій птах" написана у період, коли М. Метерлінк від символістського "театру смерті" прийшов до іншого бачення світу — романтичного. І увесь сенс п'єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич.
Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров'я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча вони й не знають точно, куди йти? Фея Бірюліна зуміла розбудити в них і доброту, і прагнення пізнати світ. Адже їм треба обов'язково навчитися бачити те, що "не на виду". І тоді виявляється, що увесь світ навколо, всі предмети мають свою душу, своє ставлення до людей, як і тварини й дерева. Відтак діти вирушають на пошуки не самі, а в колі друзів і недругів. Так само, як завжди простує життям кожна людина. їхня подорож лежить Країною Спогадів і Палацом Ночі, Садами Блаженств і Царством Майбутнього. Діти дізнаються, що за померлих слід молитися, бо "молитися — значить згадувати". Таїнство смерті таке ж величне, як і таїнство народження. І над усім цим старий Час, якого неможливо вмовити пустити когось на Землю раніше чи пізніше. І кожен несе з собою якесь діяння — добре чи зле. Саме в цьому й полягає сенс його народження — принести щось світові. Де не були діти, скрізь вони бачили птахів, що здавалися синіми, але жоден не став тим Синім Птахом. І тільки коли діти знову повернулися додому, найбільш схожою виявилася горлиця, що належала Тільтілю. Та й сама подорож не випадково завершується у тій самій хижці лісника, звідки вони вирушили. Тільки тепер вона здається іншою, кращою, бо іншими повернулися діти.
Значить головне — це готовність вирушити у похід за істиною, бажання змін, прагнення ідеалу. Саме в цьому, на думку Метерлінка, і полягає сенс буття — зрозуміти, навіщо ти прийшов у світ, який смисл у тому, що ти живеш, що життя — вічне.
Объяснение:
Не благодари, Перепиши в Тетрадь токо