Чи прозріває Матінка Кураж наприкінці драми, чи розуміє, нарешті, що все лихо в її "житті від війни"? Доведіть свою думку. Як ви розумієте слова, що рефреном звучать протягом всієї п'єси: "Хоче війною жити, мусить їй щось та сплатити"?
Матінка Кураж навіть на прикінці твору не розуміє що все лихо в її "житті від війни". Вона не покинула би свою дочку, а залишилась на її похорони, після того як втратила останє вона все одно пішла за солдатами ради своєї наживи.
"Хоче війною жити, мусить їй щось та сплатити". Жити війною не просто, постійно треба жертувати чимось, в даному випадку Матінка Кураж жертвує своєю родиною, здається вона ніколи не зможе жити нормальним життям, на жаль її життя це постійна війна.
Каждый рассказ какого-либо писателя по своему актуален и в наше время,рассказ "После бала" не исключение. Контраст,который присутсвует в рассказе(образ отца Вареньки) очень упрощает и дает нам понять на сколько бывает обманчиво первое впечатление. Проблема,которую поднимает автор-это общество.Нет такого человека,который в какой-то степени не подходил бы под описания отца Вареньки,а он тут один из главных героев.Каждый из нас общается с людьми и люди совершенно разные,не внешне,а характером,нет такого человека,который бы точь в точь был похож на другого. Общество очень изменчиво и взависимости от ситуации как-то подстраивается под нее. чем смогла,можешь в это сочинение вписать сюжет краткий и характеристики герое,так же как меняется мнение рассказчика после увиденного им(другой стороны отца Вареньки))
Весь декабрь я ждала наступления Нового года и Рождества. Я мечтала о подарках. Мне очень хотелось получить коньки и санки - ватрушку.
О своих желаниях я рассказывала родителям, бабушке и друзьям. Я написала и отправила письмо Деду Морозу. Вместе с мамой мы ходили в магазин, там я показывала и даже примеряла красивые коньки.
Наступила Новогодняя ночь, я поздно легла спать. Мне казалось, что случится чудо.
Когда я проснулась и побежала к ёлке, то увидела там прекрасные коньки. Санок не было, но было письмо от Деда Мороза. Он поздравлял меня с праздником и обещал подарить санки чуть позже.
Объяснение:
Матінка Кураж навіть на прикінці твору не розуміє що все лихо в її "житті від війни". Вона не покинула би свою дочку, а залишилась на її похорони, після того як втратила останє вона все одно пішла за солдатами ради своєї наживи.
"Хоче війною жити, мусить їй щось та сплатити". Жити війною не просто, постійно треба жертувати чимось, в даному випадку Матінка Кураж жертвує своєю родиною, здається вона ніколи не зможе жити нормальним життям, на жаль її життя це постійна війна.