Треба скласти твір на одну з тем 1)роль читання у житті людини ( за твором сучасного зарубіжного письменника) 2) роздуми про майбутнє людини і людства у творі Айзека Азімова "Фах"
ответ:Кожна людина тим чи іншим чином впливає на світ і суспільство, що в ньому живе. Світ, в свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такої взаємної гармонії є література, яка відіграе безперечно важливу роль у нашому житті. Ще у давнину, коли люди тільки вчилися розмовляти, постала проблема-як донести свої думки до інших людей через простір і час. Спочатку виникла усна народна творчість, а потім на її фундаменті люди звели величний храм літератури. Кожен письменник поклав у його стіни свою неповторну цеглинку і навіть зараз цей храм ні i на хвилину не пустує і не втрачає своеї могутності. Він росте з кожним днем, з кожним новим твором. I велич ціеї споруди полягає у тому, що кожен, від малого до велика, ким би він не був і де б не знаходився, може ввійти туди і навіть покласти свою цеглинку.
Знайомлячись з літературою рідного краю та з творами письменників зарубіжних країн, ми вивчаємо власну історію, поринаємо у вир тогочасних подій і черпаємо звідтіля дорогоцінну мудрість наших пращурів. На сторінках книг ми знаходимо думки великих людей, що здатні докорінно змінити наше життя. Таким чином ми вчимося бачити світ з іних сторін і віднаходити у всьому щось нове, таке незвичне і таке близьке до нашого серця. Також не можна забувати про насолодження, яке отримує людина під час читання книжок. Ми вчимося на помилках героїв, співпереживаемо їм і щиро радіємо їх успіхам. Людина, яка прочитала багато книжок і використовує набуті знання, дуже поважається в суспільстві й стае найбажанішим і найкращим другом. Вона завжди мае потрібні знання, щоб знайти вихід із будь-якої складної ситуації і неодмінно прийде вам на до якшщо ви втратите свої життеві opiентири і до знайти для вас літературні "ліки". Отже, література- це невідємна складова у житті та розвитку суспільства. Вона є найбільшою скарбницею мудрості, що відкрита для кожного. Тому не шукайте важких шляхів, а просто візьміть собі до рук книжку!
Хлестаков имеет маленький чин, «елистратишка простой». Он недоволен своей жизнью, но глупость не позволяет ему попытаться изменить жизнь. Хлестакову кажется, что представься лишь случай, и все изменится само по себе. Его и характер соответствует его положению. Хлестаков – «пустейший» человек, «без царя в голове» и не думает о последствиях своих слов и мыслей. Он не хитрый, а наоборот очень легкомысленный. Внешность Хлестакова тоже соответствует его характеру. Он тратит последние деньги на модную прическу и партикулярное платье. Жизненная цель Хлестакова – это развлечения, на которые потратил все деньги. Он сочиняет небылицы про свою жизнь в Петербурге. У Хлестакова «легкость необыкновенная в мыслях», он и сам говорил: «Ведь на то живешь, чтобы срывать цветы удовольствия». Хлестаков – это центральный герой комедии. Его образ очень важен для раскрытия внутренней сущности чиновников. Они привыкли к тому, что в городе они главные. Когда появился Хлестаков, которого они приняли за ревизора, их поведение резко сменилось. В присутствии «ревизора» чиновники показывают небывалую любезность, все приходит в движение, и тем самым показывает их настоящий мир, где, чтобы не заметили равнодушного отношения к своим обязанностям нужно только дать взятку. Поэтому отношение к Хлестакову тоже меняется. Во втором действии городничий приходит в гостиницу к Хлестакову. Городничий боится «ревизора», а Хлестаков уверен в том, что за ним пришли, чтобы забрать в тюрьму. В разговоре они не слышат друг друга, и каждый думает и говорит о своем. Городничий испытывает большой страх перед Хлестаковым и не знает, как дать взятку, но Хлестаков сам попросил деньги в долг. После того, как городничий дал взятку, он почувствовал большое облегчение, если ревизор сам просит деньги, значит бояться нечего. Хлестаков – наивный и даже наглый человек, он не стесняется брать в долг у почти незнакомых людей, а у Бобчинского и Добчинского практически выпрашивает.
ответ:Кожна людина тим чи іншим чином впливає на світ і суспільство, що в ньому живе. Світ, в свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такої взаємної гармонії є література, яка відіграе безперечно важливу роль у нашому житті. Ще у давнину, коли люди тільки вчилися розмовляти, постала проблема-як донести свої думки до інших людей через простір і час. Спочатку виникла усна народна творчість, а потім на її фундаменті люди звели величний храм літератури. Кожен письменник поклав у його стіни свою неповторну цеглинку і навіть зараз цей храм ні i на хвилину не пустує і не втрачає своеї могутності. Він росте з кожним днем, з кожним новим твором. I велич ціеї споруди полягає у тому, що кожен, від малого до велика, ким би він не був і де б не знаходився, може ввійти туди і навіть покласти свою цеглинку.
Знайомлячись з літературою рідного краю та з творами письменників зарубіжних країн, ми вивчаємо власну історію, поринаємо у вир тогочасних подій і черпаємо звідтіля дорогоцінну мудрість наших пращурів. На сторінках книг ми знаходимо думки великих людей, що здатні докорінно змінити наше життя. Таким чином ми вчимося бачити світ з іних сторін і віднаходити у всьому щось нове, таке незвичне і таке близьке до нашого серця. Також не можна забувати про насолодження, яке отримує людина під час читання книжок. Ми вчимося на помилках героїв, співпереживаемо їм і щиро радіємо їх успіхам. Людина, яка прочитала багато книжок і використовує набуті знання, дуже поважається в суспільстві й стае найбажанішим і найкращим другом. Вона завжди мае потрібні знання, щоб знайти вихід із будь-якої складної ситуації і неодмінно прийде вам на до якшщо ви втратите свої життеві opiентири і до знайти для вас літературні "ліки". Отже, література- це невідємна складова у житті та розвитку суспільства. Вона є найбільшою скарбницею мудрості, що відкрита для кожного. Тому не шукайте важких шляхів, а просто візьміть собі до рук книжку!
Объяснение:Сорри что так много