Герой казки-притчі подорожує планетами. Він хоче знайти собі друга, дізнатися більше про навколишній світ. На різних планетах він зустрічається з їх дорослими мешканцями, але ті за цифрами доходів, честолюбством, жадібністю забули про своє людське покликання. Маленький принц по-іншому оцінює життя, як і всі діти. Для дорослих найголовніше — гроші, влада, кар’єра. Для дітей найголовніше — дружба, чесність, радість кожного дня. «Тільки діти знають, що шукають», «Дивні люди ці дорослі», — не розуміє їх малюк. Але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник чи старий географ.
Маленький принц на Землі потрапляє в сад, де росте безліч троянд. Виявилося, що його квітка не була унікальною. У цю важку хвилину з’являється Лис. Він роз’яснює, що світ, людину потрібно відчувати серцем, а ще «ти завжди відповідаєш за того, кого приручив». Треба вміти бути відданим у дружбі і коханні, не можна пасивно ставитися до зла, бо кожен відповідає не тільки за власну долю. І хлопчик розуміє: його троянда — єдина у світі, тому що він її «приручив».
Маленький герой зустрів у пустелі льотчика. Він допоміг йому гостріше й уважніше подивитися на життя, на своє місце в ньому і по-новому його оцінити. Маленький принц навчив його жити. Саме в пустелі, вдалині від метушні, льотчик наблизився до розуміння сенсу життя. Після довгих пошуків льотчик і хлопчик прийшли до криниці, яка є символом істини, що відкривається людині.
Важливо, щоб дорослі пам’ятали той час, коли вони були дітьми, а діти, стаючи дорослими, не забували про країну дитинства. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом. Дорослі думають, що вони зайняті серйозними справами у житті. Дійсно, ці справи важливі, але більш важливими є увага до людини, до її проблем, співчуття, до ближньому, захист краси…
Та дорослі надають великої ваги дрібницям, а про головне — красу природи і людських стосунків, правдивість, товариськість, щирість — забувають. Маленький принц переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, якби люди сприймали світ не очима, а серцем. Краса чистих людських відносин набагато важливіша у житті людини.
Всмысле придумать сказку о новых приключениях волка и лисы любую сказку можно чтоб только волк с лисой был я правельно понела если да то вот новые приключения лисы и волка .Пасха однажды гуляет лиса по лесу и видет волк а у него много сладостей разных куличиков конфет.спрашивает лиса волка мол откуда у тебя столько сладостей разных. волк отвечает лиса а ты что не знала сегодня же светлое христово воскресение пасха вот я и хожу по лесу христосоваться .лиса отвечает а можно я тоже с тобой пойду. ну хорошо пойдём ответил волк и пошли они по лесу .они были очень рады в этот день ну как и все в лесу.вс е зайчики белочки все все бегали по лесу и христосовались.ходили они до вечера а потом решили пойти в тот дом который стоял на окраине леса туда нкто никогда ни ходил .и никто не знал кто там живет ну вот решились они и пошли. они постучались дверь им открыла медведица и она им рассказала про зачарованный лес мол там такие чудеса творятся и предложила она им туда пойти. они пошли туда дошли до этого леса там была так красиво что словами не передать и вдруг когда они гуляли возле реки .их поймали и притащили в замок .они испугались.их спросили что вы тут делаете и как вы сюда попали .они рассказали свою историю как ходили они христосоваться и решили пойти и сюда в зачарованный лес . звери улыбнулись и дали им по куличику и сказали что бы заходили в гости.
Но он мой друг.- сказал старик!Мы не будем к тебе приходит никогда! - сказали гости. Старик с грустью улыбнулся, посмотрел на своего дорогого друга, и сказал:Ну,дружок пора нам расставаться.-Он погладил волка,и почесал его за ушком, пошёл в лес,и отцепил его ошейник. Волк думал что он будет гулять со стариком в лесу,но этого не произошло. Потом волк завыл от испуга.Пришла лиса и сказала - Ну привет серый. Где твой "хозяин". -Ушёл - с грустью сказал волк. Они такие,люди!Даже кур поесть не дают.Они же для того и куры,чтоб их есть!-отозвалась лиса. А пошли к речке! - сказала лиса. -Пошли - согласился волк. Они пошли к речке,лиса поймала рыбу и сказала:А хорошо есть рыба!Хоть её можно есть.Они половили рыбу и ушли. Вскоре они стали лучшими друзьями. Но однажды лиса весь день стала сидеть в норе. - Где ты? - спросил волк -Здесь. - отозвалась лиса - проходи! Волк увидел трёх барахтающихся лисенка. -Я не могу выйти из-за них,вот подрастут,я их и выведу с собой. Пока - сказал волк и ушёл. Вскоре лиса вышла с окрепшими шалунами-лисятами. Ты водишь!-сказал один лисёнок А вот и нет -отозвался другой А третий кружился около мамы. Вот мои лисята!-похвасталась лиса. Тем временем пришёл к волку его хозяин ,он кричал - Дружок!Ко мне! Старичок увидел лисят,присел и сказал:Какие хорошие,лиса ты молодчина что растешь таких славных лисят! Лиса покраснела. Ну что,Дружок пойдём.Кажется вы с лисой подружились.Ну ничего мы будем приходить сюда каждый день. Волк обрадовался,и с тех пор Лиса с волком резвились на полянке(конечно с лисятами)каждый день.И хозяин волка - Дружка был очень счастлив иметь своего волка.
Объяснение:
Герой казки-притчі подорожує планетами. Він хоче знайти собі друга, дізнатися більше про навколишній світ. На різних планетах він зустрічається з їх дорослими мешканцями, але ті за цифрами доходів, честолюбством, жадібністю забули про своє людське покликання. Маленький принц по-іншому оцінює життя, як і всі діти. Для дорослих найголовніше — гроші, влада, кар’єра. Для дітей найголовніше — дружба, чесність, радість кожного дня. «Тільки діти знають, що шукають», «Дивні люди ці дорослі», — не розуміє їх малюк. Але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник чи старий географ.
Маленький принц на Землі потрапляє в сад, де росте безліч троянд. Виявилося, що його квітка не була унікальною. У цю важку хвилину з’являється Лис. Він роз’яснює, що світ, людину потрібно відчувати серцем, а ще «ти завжди відповідаєш за того, кого приручив». Треба вміти бути відданим у дружбі і коханні, не можна пасивно ставитися до зла, бо кожен відповідає не тільки за власну долю. І хлопчик розуміє: його троянда — єдина у світі, тому що він її «приручив».
Маленький герой зустрів у пустелі льотчика. Він допоміг йому гостріше й уважніше подивитися на життя, на своє місце в ньому і по-новому його оцінити. Маленький принц навчив його жити. Саме в пустелі, вдалині від метушні, льотчик наблизився до розуміння сенсу життя. Після довгих пошуків льотчик і хлопчик прийшли до криниці, яка є символом істини, що відкривається людині.
Важливо, щоб дорослі пам’ятали той час, коли вони були дітьми, а діти, стаючи дорослими, не забували про країну дитинства. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом. Дорослі думають, що вони зайняті серйозними справами у житті. Дійсно, ці справи важливі, але більш важливими є увага до людини, до її проблем, співчуття, до ближньому, захист краси…
Та дорослі надають великої ваги дрібницям, а про головне — красу природи і людських стосунків, правдивість, товариськість, щирість — забувають. Маленький принц переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, якби люди сприймали світ не очима, а серцем. Краса чистих людських відносин набагато важливіша у житті людини.