Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Объяснение:
Відповідь:
Це було група підлітків...Нічого дивного правда,всім так здавалось але в них є великий секрет...
Мені 20,подозы на роботу я попала в аварыю...мене збив грузовик насмерть...колия пронулась,була дуже здивована,адже я потрапила в роман,який читала перд смертю...Щож я-подруга гг,ми зразу подружились й так пролетіло 2 роки.В мене зявився хлопецю,аде водин день коли на годинику було 20 00 я попала в свій світ...вони про мене забули?Я плакала,адже у мене пропало все...Чи вона повернеться в інший світ?
якось так
Очень, просто до слез, нравится стихотворение Расула Гамзатова "Журавли". Эти стихи посвящены памяти всех солдат, павших на полях военных сражений. Их бессмертные души превратились в белых журавлей и окликают с вышины всех тех, кто живет на земле. Эти бессмертные строки призывают помнить и чтить память погибших. Читая их, спрашиваешь себя: а что я сделал для того, чтобы память о павших не исчезала?