Завершення роману "Чума" Альбера Камю можна розглядати як деяким чином оптимістичне, хоча воно не є типовим оптимістичним закінченням. Роман розповідає про епідемію чуми, яка вразила місто Оран в Алжирі, і фокусується на реакції людей на цю стихію.
У кінці роману, після довгих мук та втрат, епідемія поступово вщухає. Головний герой, доктор Риє, разом з іншими персонажами, витримує тяжкі випробування та вдається подолати чуму. Існує підтекст надії і можливості на одужання.
Але варто зазначити, що це оптимізм не зводиться до радісного або простого щастя. Камю ставить під сумнів традиційні релігійні та філософські концепції сенсу життя, показуючи, що світ є абсурдним і байдужим до людських бажань. Оптимізм тут більше полягає в принциповому відмові від бездіяльності та боротьбі проти абсурдності.
Таким чином, можна сказати, що закінчення роману "Чума" можна розглядати як певну форму оптимізму, але не в традиційному розумінні. Воно втілює в собі принцип активного виступу проти абсурдності та готовність боротися навіть у найважчі часи.
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.