О родине
Расул Гамзатов
Понять я не мог, а теперь понимаю -
И мне ни к чему никакой перевод,-
О чем, улетая, осенняя стая
Так горестно плачет,
Так грустно поет.
Мне раньше казалось: печаль беспричинна
У листьев, лежащих в пыли у дорог.
О ветке родной их печаль и кручина -
Теперь понимаю,
А раньше не мог.
Не знал я, не ведал, но понял с годами,
Уже с побелевшей совсем головой,
О чем от скалы оторвавшийся камень
Так стонет и плачет
Как будто живой.
Когда далеко от родимого края
Судьба иль дорога тебя увела,
И радость печальна - теперь понимаю,-
И песня горька,
И любовь не светла,
о Родина...
Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається.
Всі вчинки Суботика дивні, як і він сам. Спочатку він здається нахабним, хоча це хибне уявлення, яке незабаром розвіюється. Головним дивом Суботика є його здатність реалізовувати бажання за до синіх цяточок на обличчі.
Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.