Помісне дворянство поет представляє нам перш за все в описі сімейства Ларіних. Це проста поміщицька сім'я, привітна, гостинна, вірна старовинним звичкам.
У щоденному житті вони зберігали старовинні звичаї. На масляній у них були млинці, два рази на рік вони говіли, любили круглі гойдалки, ворожили, водили хороводи, на Трійцю "на пучок зорі вони кидали слізки три".
У життєвій історії Тетяниної матері нам відкривається нехитра доля повітової панянки. В юності вона любила романи (хоч і не читала їх), мала «світські» манери, «зітхала» по гвардійському сержантові, однак заміжжя змінило її звички та характер. Чоловік відвіз її в село, де вона зайнялася домом і господарством, назавжди закинувши «корсет, альбом, княжну Поліну" та зошит з віршиками. Поступово Ларіна звикла до нового життя і навіть стала задоволена долею: вона їздила по роботах, солила на зиму гриби, вела витрати, голила лоби, ходила в лазню по суботах, служниць била осердячись.
Але віддаючи належне простим душевним відносинам в сім'ї Ларіних і принадам сільського побуту, поет знаходить і недоліки в «милій серцю старовині». Так, Пушкін підкреслює низький інтелектуальний рівень поміщиків, їх невисокі духовні запити. Інтереси їх не йдуть далі домашніх турбот, господарських справ, предметом розмови є «сінокос», «псарня», розповіді про «свою рідню».
-Здравствуйте, Оксана
-Здравствуйте
-Можно задать вам несколько вопросов?
-Конечно
-Почему вы изначально не полюбили Вакулу?
-Я его не ценила, не замечала. Пока он не исчез.
-Вы считаете себя самой красивой?
-Да, ведь все парубки говорят что не видали такой красавицы как я.
-Вы носите те черевишки которые вам подарил Вакулу?
-Да, иногда. Они очень дорогие и я не хочу их испортить.
за то что дали интервью
-Не за что.
Объяснение:
Я сделаю с Оксаной. Прости если не правильно, я не знала как делать, диалогом или ввиде текста